Велосипед – зручний, екологічний і економний вид транспорту, дуже популярний у світі. У Франківську теж про це багато говорили, намагалися розвивати велоінфраструктуру, але останнім часом забули.
До Міжнародного дня велосипеда, який відзначатимуть 19 квітня, «Репортер» вирішив згадати, як у нас справи з двоколісними.
«Сотку» запланували
У вересні франківська Асоціація велосипедистів провела черговий підрахунок роверистів. Волонтери годину стояли у різних місцях і рахували, скільки людей використовують велосипед. У результаті зафіксували 1067 велосипедистів. Це на 410 (37,5 %) людей більше, ніж у 2019. Кількість жінок на велосипедах зросла з 9 % до 12 %. Також побільшало роверистів у шоломах, хоч їх все одно мало – 3 %.
«Люди починають пересідати на велосипед – це вже як тренд. Скоро треба буде знову робити підрахунок, думаю, їхня кількість ще збільшилася», – говорить голова асоціації Юрій Симчич.
Раніше асоціація проводила у Франківську велошколу – безкоштовні заняття. Приходити могли всі, хто вміє тримати баланс, від 14 років. Учасникам розповідали правила дорожнього руху, навчали добре їздити у парку або відкритому майданчику. Але вже рік, відколи запровадили карантин, як велошкола призупинила роботу.
«Щойно ввійдемо в зелену зону, то будемо відновлювати велошколу. Але на це потрібен час, мінімум місяць, щоб знайти приміщення, зробити анонс, – розповідає Симчич. – Зараз ми нічого не організовуємо, бо будь-який захід – це скупчення людей. Але надіємося, що аматорський веломарафон «Франківська сотка» від Franko Bicycle Club цього року таки відбудеться – 22 серпня. Сподіваємось, карантин тоді жорстким не буде».
Каже, найбільша проблема франківських роверистів – у відсутності поваги між усіма учасниками дорожнього руху: водіями автівок, пішоходами та й самими велосипедистами.
Ровер – не атракціон
За словами активіста, організатора Велоднів Богдана Пашковського, у Франківську останні 2-3 роки велоінфраструктура не розвивається взагалі.
«У 2015-2016 був гарний старт, потім до 2017 включно були добрі проєкти: велодоріжка на Набережній, Галицькій, контр-смуги Тичини-Новгородська – і на тому заглохло, – розповідає Пашковський. – Потім почалися псевдовелосипедні проєкти на Каскаді: йдеться про новозбудовану вулицю 24 серпня. Її робили з нуля, але це, скоріше, пародія на велодоріжку. І Стуса-Миколайчука – теж для галочки зроблено. А після того затишшя».
А от велопарковок у місті достатньо, вважає Пашковський. Хоч і далеко не всі ризикують залишати там ровер, бо його можуть вкрасти. Та головне – велодоріжки.
«Основна задача велодоріжок – безпечно дістатися з точки А в точку Б. І це має сенс на магістральних напрямках, – каже Богдан. – Наприклад, на Вовчинецькій, яку теж робили недавно, не запланували жодної велоінфраструктури. Велосипед – це вид транспорту, а не атракціон вихідного дня. Тому велодоріжки у парку чи на озері – вони не є корисні».
Крім того, за його словами, в Україні загалом є проблема з правилами дорожнього руху – вони не адаптовані для роверистів.
«Є дуже багато правил, які одне одному суперечать, і велосипедист опиняється у патовій ситуації, – говорить Богдан Пашковський. – Щодо рівня знань правил у велосипедистів – тут трохи краще, ніж нуль. Водії, якщо не враховувати парковку, в принципі доволі непогано ставляться до велосипедистів на дорогах, конфліктних ситуацій небагато».
Та незважаючи на проблеми, велосипедистів у Франківську більшає. Цьому сприяють різні акції – той же Велодень, який традиційно проходив у місті багато років. Останній був у 2019 році й зібрав майже 2500 учасників. Але минулоріч довелося скасувати, напевно, не відбудеться й цього року.
«Якщо Велодень буде, то в якомусь меншому, альтернативному форматі. Бо збирати в часи пандемії 3000 людей навіть на відкритому повітрі – це авантюра», – каже Пашковський.
Парковок багато
За словами начальника міського управління комунальної політики Мирослава Федорківа, у Франківську велоінфраструктура запроєктована на понад 10 вулицях. Цифра не точна тому, що в деяких місцях треба поновлювати розмітку.
«Велодоріжки біля озера чи на набережній – вони стабільні. А от смуги, які наносять на проїзну частину, десь постиралися, – говорить Федорків. – По кілометражу було 12 км, тепер уже 15 км – бо зробили ще одну доріжку на озері».
Велопарковок у Франківську багато. Деякі ставить місто, коли проводить реконструкцію вулиць і громадських просторів. Також деякі власники бізнесу – аптек, ресторанів, магазинів – роблять велопарковки біля своїх закладів. Десь з сотню велостоянок облаштувала платформа «Тепле місто».
Крім того, у Франківську є станції спільного використання велосипедів Nextbike. Це міжнародна система, в Україні представлена лише в нас, у Львові, Вінниці та Одесі. Наприклад, одна з таких автоматизованих станцій розташована поруч із «Промприладом». Там можна орендувати ровер, а потім – повернути на будь-яку іншу станцію від цієї компанії. Разовий абонемент коштує 25 грн за поїздку, якщо вона триватиме до двох годин, і 50 грн – якщо три й більше. Місячний абонемент – 250 грн, сезонний – 1150 грн. Ще є туристична пропозиція – 150 грн за три дні. Якщо власник перших двох абонементів не поверне велосипед протягом 12 годин, штраф – 1500 грн. Власники двох останніх мають 24 години, щоб віддати ровер, інакше їх оштрафують на 15 тис грн.
Все ж, крім парковок, велоінфраструктури таки бракує. Причина – поки що є інші пріоритети для використання міського бюджету.
«Місто зараз ставить наголос на розвиток громадського транспорту. Особливо у зв’язку з розширенням громади всі сили кинуті на те, щоб доукоплектувати рухомий склад «Електроавтотрансу», – каже Мирослав Федорків. – Останнім великим проєктом минулого року було будівництво велодоріжки вздовж міського озера: від Південного бульвару, по вулиці Мазепи і до «Парк-готелю». Це проєкт високої якості: ширина 2,5 м, гарна розмітка».
Зараз, за його словами, в управлінні готуються наносити розмітку на вулицях після зими. Тоді відновлять і велосмуги.
«У департаменті благоустрою планують нанести розмітку на велосмугу на Галицьку – від моста до Набережної. Там був розрив між двома велодоріжками, цього року планують з’єднати два найбільші об’єкти велоінфраструктури міста, – говорить Мирослав Федорків. – Інших планів щодо велоінфраструктурі зараз, на жаль, немає. Хотілося б зробити багато, у нас ще не виконана програма, яку ми затвердили ще у 2015 році. Тоді було краще фінансування, зараз з цим важче».
Авторка: Ольга Романська
