У всіх путівниках по Косівщині запрошують відвідати славнозвісний Косівський базар, де можна подивитись та придбати авторські роботи відомих майстрів Карпатського краю.
Про молодих майстрів, які працюють 25 годин на добу, вчаться, шукають, креативлять, у своєму творчому пошуку ламають стереотипи, і своїми роботами викликають вир емоцій, розповіла прикарпатка Олена Бойчук, пише Бліц-Інфо.
Молоді майстри-керамісти Міленко Владислав та Олександр, живуть в с.Старий Косів. Народились – Владислав 6 жовтня 1997 року, Олександр-18 серпня 1999 року. Зараз здобувають освіту у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва на відділі художньої кераміки. Їх дідусь – Риптик Михайло Миколайович, в свої часи був знаним майстром, робив кахлі, спочатку у колгоспному кахлевому цеху, а потім обладнав свою приватну майстерню. Дідусева гончарна майстерня тепер дістала друге дихання, хлопці дещо переробили, переобладнали і там знову закипіла робота.
Кахлі, правда не роблять, але прес залишили, дійде час і до них. А ще дідусь показав місце де брати глину, спеціальну, керамічну, екологічно чисту, з місцевої копальні. Бабуся -Міленко Тамара Григорівна розмальовувала кераміку, її узори хлопці вивчили і використовують в своїх роботах. Брати пробують різні стилі. Хочуть не просто гончарити, а робити речі, які потрібні у повсякденному вжитку, з одного боку будуть традиційними, а з другого- сучасними. Влад більше займається предметами вжитку: горнятка, глечики, миски, свічники, турки для кави, чаші для кальяна. До речі, він єдиний, на сьогодні, в Україні, виготовляє кальянні чаші в гуцульському стилі.
Сашко ж більше любить скульптуру, особливо анімалістичну, скульптуру малих форм. Звірята-скарбнички, фігурки людей, баранчики різних розмірів, все невимовно позитивне, фантазія в молодого майстра – безмежна.
Зараз парубки працюють в стилі традиційної косівської мальованої кераміки, притримуються притаманних стилю кольорів та малюнків. Також пробують поєднувати в роботі два кольори глини, білу та червону, зверху орнамент, цікаво виходить. Експериментують з обварною керамікою – це коли після випалювання при 600-650° виріб з печі занурюють в рідину з молока-муки-води. Пробують техніку молочіння – це коли виріб купають в молоці або в кислому молоці для того щоб отримати на ньому малюнки (для цього кераміку, вже опісля першого, так званого «утильного» випалу занурюють-поливають домашнім, «жирним» молоком і ще раз випалюють при температурі 300-350 градусів. До того ж ця технологія надає виробам неповторний декоративний вигляд, «під старовину». Парубки все роблять самі: копають глину вручну, складають в міхи та несуть пані Глину на плечах до майстерні. Не один десяток кілометрів пройдено, не одна сотня кілограмів перенесена. Далі – сушать, фасують, заливають теплою водою, перемелюють, проціджують, розкладають по гіпсовим формам. Тільки тепер глина готова бути слухняною, можна творити. І глина наче оживає, вона слухає гончарні руки та набирає тої форми, яку задає майстер. Планів у молодих майстрів дуже багато, а головне те, що вони хочуть цим займатись, хочуть працювати, дуже позитивно налаштовані, і це передається їх творінням. Позитив у всьому – в композиції, в малюнку, в розповіді про виріб, навіть чимала купа черепків в майстерні – сміються: “Творчий процес, зробимо ще краще.” Також хочуть робити майстер-класи з гончарства, тому що впевнені що відчути своєрідну магію глини, хоч раз в житті, має кожен. Влад має досвід, він проводив майстер-класи на Полонині Перці та в Буковелі. А ще, хотіли б запрошувати студентів, які вчаться на керамістів, щоб набирались практики, працювали, експериментували, обмінювались ідеями. Кажуть, що якщо гончар, виліплюючи глечик, робить його з душею, то вода в глечику, навіть в найбільшу спеку, залишиться прохолодною, а молоко не прокисне. Тому з давніх часів всі народи шанували добрих гончарів. А в Єгипті навіть є легенда, що бог родючості Хнум створив на гончарному колі і людину, і весь світ. Брати Міленко в своїй майстерні також створили свій світ, де на полицях поряд дрімають ліниві коти і скачуть пустотливі баранчики, розправляє вітрила корабель та надувають боки глеки та полумиски, добрий світ з дуже великим та світлим майбутнім.
