Сьогодні виповнюється 10 років з часу чорної дати в історії одного Прикарпатського села, де під час страшної повені 2008-го року, загинуло 8 людей.
Мова йде про покутське село Прутівці, що розташовується у Снятинському районі.
Редакція сайту Правда іф, зібрала свідчення очевидців того часу, і підготувала для своїх читачів коротку ретроспективу тих страшних подій:
У Прутівці під час повені загинуло найбільше людей — восьмеро.
Після сходу води із затоплених місць виявлено тіла двох дітей в с. Путівець Снятинському районі та однієї дитини в Тлумацькому районі – повідомляє суха статистика МНС від 26 липня 2008 року.
«Я бачив, як тонуть мої діти, але нічого не міг зробити», – трагічні історії Прикарпаття.
В Івано-Франківській області не стихають поминальні дзвони за жертвами повені. У селі Прутівцях Снятинського району поховали восьмеро людей. З трьох діток в одній родині залишився лише один хлопчик. Двоє діток – 8 та 9 років – пішли під воду на очах батька Андрія.
З горя тяжко захворіла його дружина. А чоловік заледве тримався. Вода прибувала миттєво, він вхопив дітей і всадив у маленький човен: хвиля перевернула човник на його очах. Як зійшла вода, два тільця знайшли на городі.
«Я бачив, як тонуть мої діти, але нічого не міг зробити», – ледь не плаче Андрій. Люди розповідають, що вони кричали, кликали на допомогу, але рятівників у селі у пік повені не було. Лиш в небі гуркотів вертоліт, з якого жодної помочі так і не надійшло. Прутівчани розповідають, як пішла з водою і старенька мати, яка стояла на горбочку й чекала з міста двох доньок – Марію та Катерину.
Чи не найбільш постраждале на Прикарпатті внаслідок затоплення село Прутівку на Снятинщині, в якому від води загинуло восьмеро людей та повністю чи частково було затоплено й пошкоджено 336 дворів із 517, в яких жили люди.
Поки війт села В. Волощук намарно благав про допомогу у можновладців, в селі вже було дійшло до того, що найсміливіші самі почали на човнах рятувати односельців, по одному-двох перевозячи в безпечніші місця. Жителі Прутівки Андрій Хабіцький, Ігор Беца, Василь Фроляк, Дмитро Майданський, Василь Кейван, Василь Косинюк та інші, загалом майже 15 осіб, на своїх надувних човнах безстрашно, незважаючи на стрімку течію, пливли рятувати односельців. «Я б хотів, якщо буде така можливість, якось їх нагородити за їх героїзм», — просив тоді прутівківський нолова. А потім з’явився моторний човен одного з підприємців. У нього взяли 13 людей, але човен, як вважає В. Волощук, потрапив на сильну течію й перевернувся. Врятувалося лише шестеро…
У сільській школі, в той час, два дні рятувалося 118 жителів Прутівки. Допомога для них надійшла не від держави, якщо не брати до уваги сільраду, а від приватників. Підприємець Томаш привіз 12 ящиків хліба, консерви, 12 блоків мінеральної води. Залучанський спиртзавод підвіз питну воду. Люди поблизу школи варили чай, робили бутерброди й годували голодних і холодних земляків.
Вісім жертв стихії
Вода прибувала з неймовірною швидкістю — за якихось п’ять хвилин сантиметрів на 40. Рівень води у Пруті піднявся метрів на вісім, значно перевищивши висоту захисної дамби. І нема чого дивуватися, що в таких умовах людською свідомістю заволодів найсильніший інстинкт — самозбереження. Але у Прутівці рятували не тільки себе. Навпаки, жителі села кинулися на допомогу одне одному. Хоч село розташоване поблизу ріки, але воно, так би мовити, не рибальське. На всю Прутівку було тільки три надувні човни та один моторний. На останньому й намагалися вивезти у безпечне місце одразу майже півтора десятка людей — переважно жінок і дітей. Але стрімка течія, великі хвилі й та обставина, що човен, очевидно, був перевантажений, зробили свою чорну справу — він перекинувся. Як потім з’ясувалося, в той момент у ньому було 13 осіб. Одного хлопчика чоловік, котрий керував човном, в останню мить встиг передати іншим рятувальникам з числа місцевих жителів. Але спершу в метушні думали, що дитина загинула. і уявіть собі радість людей, коли він віднайшовся. Та, на жаль, таких щасливих моментів більше не було.
Сільські юнаки, котрі, самі ризикуючи життям, на трьох легеньких надувних човнах також евакуювували жителів присілка «Долина», кинулися на допомогу потопаючим. Одні витягували людей з води та передавали їх іншим, котрі переправляли потерпілих у безпечне місце. Загалом вдалося врятувати шістьох осіб, враховуючи й згадуваного хлопчика. А ще восьмеро: три жінки, найстаршій з яких було 68 років, і п’ятеро дітей віком від двох і дев’яти рочків загинули. Тіла більшості з них знаходили вже після того, як спала вода. 60-річну жінку та дворічну дівчинку виявили аж на околиці сусіднього села Хутора-Будилова.
Немає слів, щоби передати горе людей. Здається, вони виплакали всі очі. У багатодітної матері Олени Беркоші вода забрала одразу трьох діточок. Ще троє залишилося. інша жінка втратила дев’ятирічного синочка. Вона власноруч посадила хлопчика в той злощасний човен, а сама залишилася вдома. Бо сказали, що спершу рятуватимуть дітей, а потім припливуть за старшими. І ось мама залишилися живою, а дитини немає…, писала у той час обласна газета “Галичина”.
Нагадаємо, що 10 років тому розпочалась найстрашніша повінь в історії Прикарпаття, тоді загинуло 36 місцевих мешканців (ретроспектива новин липня 2008-го+фото)
