Мирні жителі стають жертвами воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на території України. А рятуючись від війни, можуть втрапити в ситуації торгівлі людьми, каже заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко.
З початком повномасштабного вторгнення росії з України виїхало майже 5 млн осіб, каже в інтерв’ю НВ заступниця міністра внутрішніх справ, засновниця та голова ГО Українська асоціація представниць правоохоронних органів Катерина Павліченко. Більшість із них — це жінки та діти, які шукають порятунку від війни в країнах Європи. Серед цих мігрантів є також і ті, кого вивезли з України примусово, проте точну кількість таких осіб наразі встановити вкрай складно, пише Правда.іф з посиланням на НВ.
Вона розповідає, які складнощі можуть чекати на вимушених мігрантів за кордоном, та пояснює, як поліція розслідує кейси про примусове вивезення громадян України в рф та Білорусь.
Після повномасштабного вторгнення всі правоохоронні органи, серед них і підрозділи МВС, перефокусували свою діяльність на документування та розслідування воєнних злочинів, каже Катерина Павліченко / Фото: НВ
— Після повномасштабного вторгнення росії в Україну в публічному просторі з’явилося чимало інформації про численні воєнні злочини, вчинені російськими військовими. Що це за злочини?
— Ми воюємо з армією ґвалтівників та мародерів. Росія порушила та продовжує порушувати всі чинні закони та звичаї війни.
З початку повномасштабного вторгнення слідчі Нацполіції розпочали вже понад 10 тисяч кримінальних проваджень за фактами злочинів, вчинених на території України військовослужбовцями збройних сил рф та їхніми пособниками. Це безпрецедентні порушення прав людини — воєнні злочини, злочини проти людяності, проти нашої культурної спадщини.
Найбільше справ розпочато за статтею 438 ККУ Порушення законів та звичаїв війни. Під цю статтю підпадають бомбардування цивільних об’єктів, катування, ґвалтування мирних жителів, жорстокі вбивства, примусова депортація до росії та інші. Найбільше проваджень розпочато на Київщині, Луганщині, Херсонщині, Донеччині. Відповідно найменше — в західних областях.
— Поясніть, у чому полягає складність фіксації таких злочинів і чому в таких умовах важко надати точні цифри.
— З початку війни всі правоохоронні органи, серед них і підрозділи МВС, перефокусували свою діяльність на документування та розслідування воєнних злочинів.
Щодня кількість зафіксованих воєнних злочинів росте завдяки цілодобовій злагодженій роботі наших правоохоронців. Проте ми й досі не можемо осягнути всієї картини, оскільки деякі наші території знаходяться під окупацією.
Складність фіксації таких злочинів у тому, що часто ми не маємо можливості зібрати докази. Наприклад, на територіях, де велися найзапекліші бої, окупанти спалювали людей, щоб прибрати докази своїх злочинів. Або, якщо ми говоримо про сексуальні злочини, то нерідко постраждалі важко йдуть на контакт. Вони не хочуть розповідати про те, що з ними сталося.
Та попри все ми повинні зафіксувати максимальну кількість воєнних злочинів, скоєних армією рф, для того, щоб передати їх до міжнародних судових інстанцій.Читайте також:
«Хотів повіситись у хліві, бо не міг більше мучитись». Історії трьох людей, що потрапили в трудове рабство
— Омбудсмен Людмила Денісова в коментарях ЗМІ розповідала, що ще станом на 26 квітня 2022 року на гарячу лінію Уповноваженого ВР з прав людини звернулося понад 400 людей — дорослих та дітей, які повідомляли про насильство, катування та знущання. Проте ці особи не бажають звертатися до правоохоронних органів для фіксації злочинів. Як має працювати з такими повідомленнями МВС?
— Поліція перевіряє кожен подібний факт. Кіберполіція цілодобово проводить моніторинг соцмереж та ЗМІ, а далі правоохоронці працюють з виявленими фактами.
Ми маємо зареєстроване кримінальне провадження, розпочате слідчими Головного слідчого управління НПУ. Підставою стали факти, оприлюднені в низці публікацій для ЗМІ. В цих публікаціях йдеться про те, що група окупантів вчинила сексуальне насильство щодо дітей. Цю справу об’єднано із кримінальним провадженням, яке розпочав Офіс Генерального прокурора за вищезгаданою інформацією. Досудове розслідування триває.
Ми не можемо примусити постраждалу особу або свідка повідомити про подію. Але ми орієнтуємо на комплексну допомогу та намагаємося донести, що повідомити про злочин — це єдиний вірний шлях досягнення міжнародного правосуддя для російських воєнних злочинців. Також держава гарантує комплексну допомогу для осіб, які постраждали від сексуальних злочинів та вирішать про це повідомити. Йдеться про психологічну, медичну, соціальну, реабілітаційну, юридичну допомогу.
— Росіяни примусово вивозять мешканців Маріуполя та інших оточених міст на Донбасі в рф, у деяких забирають документи, когось змушують отримувати російське громадянство. Чи є у вас хоча би приблизна статистика, скільки людей вже примусово вивезли в росію?
— За час війни стало очевидним абсолютне ігнорування росією будь-яких міжнародних норм, законів та звичаїв ведення війни. Йдеться, зокрема, і про примусові депортації українців до росії, а також про так звані фільтраційні табори для українців.
Якщо говорити про кількість таких випадків, то наразі ми можемо посилатися на офіційні дані Агентства ООН у справах біженців. З 24 лютого з України до рф виїхало близько 700 тис. осіб, понад 100 тис. з них — це діти. Йдеться про людей, яких вивезли переважно зі східних регіонів України, що опинилися під тимчасовою окупацією. Скільки з цих людей виїхали примусово — встановлюють наші правоохоронці. Ми розуміємо, що більшість із цих людей були вивезені під тиском: їх фактично «витіснили» на територію росії, створивши несумісні з життям умови в окупованих населених пунктах.
Крім того, у період з 18 по 23 лютого 2022 року в ході «фейкової» евакуації, яку організувала рф, з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей до росії було переміщено 105 тисяч людей.
— Чи вдається їм повернутися в Україну? Як саме?
— Якщо в особи, яка опинилася в росії, є закордонний паспорт, за ним можна виїхати в одну із країн ЄС, оскільки для українців діє безвізовий режим. Наприклад, це такі країни, як: Грузія, Фінляндія, Польща, Литва, Латвія, Естонія. З цих країн можна повернутися до України. Про такі випадки вже відомо.
Україна буде звертатися до міжнародних гуманітарних місій по допомогу в поверненні наших громадян додому — наразі ми напрацьовуємо відповідний механізм. Для нас важливо повернути кожного та кожну — всіма можливими способами. Питання розробки такого алгоритму розглядається під час засідань робочої групи щодо захисту прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав — членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи.
— Під час боїв за Ірпінь, Гостомель та Бучу також була інформація, що деяких місцевих мешканців примусово вивозили на територію Білорусі. Що з ними зараз?
— З 24 лютого до Білорусі виїхали понад 25 тисяч осіб, які мешкали в Україні. Це дані згаданого вже Агентства ООН у справах біженців. Та, знову ж таки, ми не можемо визначити точну кількість саме примусово вивезених українців.
— Скільки людей загалом виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року?
— З початку повномасштабного вторгнення рф з України за кордон виїхало майже 5 млн осіб. З них найбільше — до Польщі, це понад 3 млн осіб. Офіційно зареєструвалися там понад 1 млн, більшість з них — це жінки та діти, а також близько 50 тис. чоловіків віком старше 18 років. До Румунії — понад 850 тис. осіб, до Угорщини — понад 550 тис. До Молдови виїхало понад 450 тис. українців, а до Словаччини — майже 400 тис.
Крім того, з 24 лютого 2022 року в базу розшуку додано 6345 осіб — тобто стільки людей вважаються зниклими безвісти станом на зараз.
— Часто жінки, які були змушені залишити Україну через війну, опиняються в чужих країнах сам на сам зі своїми проблемами. І, шукаючи допомоги від сторонніх людей, можуть потрапити в небезпеку. Чи відомо вам про ситуації, коли українки ставали жертвами торгівлі людьми за кордоном після 24 лютого 2022 року? Що це за ситуації?
— Ще до початку війни ми активно працювали над викоріненням торгівлі людьми. Це глобальна злочинна індустрія, яка за рівнем прибутку поступається лише наркотрафіку та торгівлі зброєю. Війна, яка спричинила величезну хвилю біженців, стала ідеальним прикриттям для торговців людьми. Для них не існує поняття солідарності чи співдружності, для них це — прибутковий бізнес.
Фото: Інформація надана МВС / Колаж НВ
Торговці людьми полюють здебільшого на жінок та дівчат, які вимушено переїздять до іншої країни, та тих, хто опинився у складних життєвих обставинах. Торговці людьми — професійні психологи, це можуть бути як чоловіки, так і жінки. На жаль, єдиного портрета немає. Злодії часто видають себе за волонтерів, у такий спосіб викликають довіру в інших. Тому зараз особливо важливо бути обізнаними та обережними, щоб не потрапити у пастку торговця людьми.
— Чи є у вас статистика щодо кількості таких випадків та, наприклад, щодо країн, в яких фіксується найбільше подібних злочинів зараз?
— Після початку повномасштабної війни інформація щодо українців — вимушених переселенців за кордон, які стали жертвами торгівлі людьми, до нас не надходила ні від Європолу або Інтерполу, ні від дипломатичних або консульських установ України, ані від недержавних громадських організацій.
Та паралельно з цим правоохоронці Литви та Польщі у співпраці з Національною поліцією України запобігли спробі вивезення до США 43 вихованців одного з українських дитбудинків. При цьому згідно з розпорядчими документами вказаний дитячий будинок евакуйовувався з Кіровоградської області до Литви. Офіс Генерального прокурора вже відкрив кримінальне провадження за цим фактом — це ст. 149 Кримінального кодексу України, а саме — торгівля людьми. Аналогічне розслідування проводиться і литовськими правоохоронцями. Взаємодія з іноземними колегами відбувається під егідою Євроюсту та Європолу.— На що слід звертати увагу українським жінкам, які самостійно виїжджають за кордон та шукають допомоги від сторонніх людей в чужій країні? Що можна і не можна робити?
— Є кілька правил, яких слід дотримуватися. Не віддавайте нікому оригінали документів. Покладіть копії ваших документів у різні місця, також, за можливості, зробіть скан-копії та завантажте їх собі на хмарне сховище або в пошту в електронному форматі.
Ретельно розплануйте маршрут вашої подорожі. Намагайтеся не сідати в авто до незнайомців, а якщо сіли, сфотографуйте номерний знак та надішліть цей знімок довіреній особі. Не погоджуйтеся на привабливу роботу сумнівного характеру. Допомогу пропонують, а не нав’язують. Надто активні, наполегливі дії «волонтерів», злість у разі вашої відмови можуть свідчити про злочинні наміри таких осіб.
Не беріть гроші в борг у незнайомців. Підтримуйте зв’язок з рідними протягом свого перебування за кордоном. Домовтесь про кодове слово або фразу, яка означатиме, що ви у небезпеці. Вивчіть телефони екстрених служб допомоги.
— Іноді подібні ситуації можуть бути не очевидними. Скажімо, чимало українських жінок, які перебувають в Європі, сьогодні знайшли прихисток у місцевих родинах — власники безкоштовно надають їм кімнату в своєму будинку або квартирі. На що слід звертати увагу жінкам, які тимчасово проживають у чужому домі, щоб не стати жертвами трудової експлуатації?
— Щоб убезпечити себе та своїх дітей, зареєструйтеся в інформаційних центрах для переселенців. Такі центри створені при кожному пункті пропуску — вони діють під наглядом правоохоронців.
Фото: Інформація надана МВС / Колаж НВУ центрах реєстрації переселенців записують всіх осіб, за потреби організовано скеровують їх до місць тимчасового перебування. Така процедура реєстрації — це додатковий захист та право не лише легально перебувати у ЄС, а й можливість влаштуватися на роботу чи отримувати матеріальну допомогу.
Навіть якщо ви виїхали самостійно, до друзів чи знайомих, або вас тимчасово прихистила місцева сім’я, варто зареєструватися у відповідному центрі для переселенців та вказати адресу вашого майбутнього перебування.
— А як щодо безпеки дітей?
— Діти не можуть перетнути кордон без супроводу дорослих. Інша справа — це евакуйовані за кордон заклади. Йдеться про пансіони, тобто інтернати, навчально-реабілітаційні центри, санаторні школи, дитячі будинки. В таких закладах знаходяться діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, діти з неблагополучних сімей, а також діти, які опинилися у складних життєвих обставинах.Читайте також:
Що таке торгівля людьми і як не потрапити в цю пастку — шість карток
З початку війни з таких закладів батькам та іншим законним представникам повернуто понад 60 тис. дітей. 5765 дітей залишились у закладах, 2389 з них евакуйовано в межах України. За межі України евакуйовано 3821 дитину — вихованця інституційних закладів. Найбільше дітей — вихованців таких закладів було вивезено до Польщі, Німеччини, Австрії, Італії, Туреччини, а також Чехії, Іспанії, Нідерландів, Румунії, Словаччини, Литви, Швейцарії та Португалії.
