Кар’єра цього голови ОДА розвивалася стрімко. Він опинявся в потрібному місці в потрібний час, та не в останню чергу, завдяки вдалим знайомствам.
Хвацько переступав з високого на ще вищий щабель, спочатку як підприємець, потім як політик та врешті як держслужбовець.
Перші цеглини свого майбутнього бізнесу Микола Палійчук заклав у середині дев’яностих. Після закінчення навчання – у 1995 році, Палійчук на рік покинув рідні береги і відправився до Канади, де на заробітчанських хлібах виручив стартовий капітал для майбутнього підприємництва. Після повернення з-за океану, він почав власну справу на малій батьківщині – відрив магазин парфумерії та косметики, очолив мережу продуктових магазинів. Згодом у «палійчуківській» бізнес-системі з’явилося кафе та розвинулася туристична справа, пише Західний Кур’єр.
З Віктором Ющенком, на той час ще банкіром, Микола Палійчук познайомився теж у середині дев’яностих. Його тітка, широко відома на Івано-Франківщині представниця канадської діаспори Руслана Вжесневська, ще в 1993 році стала співзасновником організації «Приятелі дітей» при Канадському фонді «Дітям Чорнобиля». А співзасновником українського фонду відділення у 1995 році стала майбутня перша леді України Катерина Чумаченко. Відтоді дружина Президента України брала активну участь у роботі фонду, а родина Ющенків постійно відвідувала організовуваний ним літній табір для дітей-сиріт, який щороку проходив у Ворохті. Мабуть, саме там президентська сім’я і познайомилася з Палійчуком – куратором українських добродійних проектів Вжесневської.
У 27 років Микола Васильович увійшов до корпусу депутатів Яремчанської міськради, а через 4 роки (у 2002-му) – став головою міста Яремче, потім переобрався на цю посаду ще раз. Після того Палійчук залишив бізнес на родину і почав активно будувати політичну кар’єру в президентській НСНУ.
Прикарпатським «губернатором» 36-річний «нашоукраїнець» став у 2007 році. Його призначення на цю посаду у регіоні неофіційно пов’язували з групою «Приват», адже Микола Палійчук є кумом одного із співвласників цієї структури – Ігоря Палиці.
Саме за часів його губернаторства ТК «Буковель» отримав довгоочікувані додаткові землі і суттєво розширив свої кордони.
Як ґазда, він виявився поміркованим керівником, таким, що воліє не ламати, а навпаки, підвищувати стійкість системи. Увесь час протягом перебування на посаді він намагався балансувати між інтересами різних середовищ, з крупним бізнесом теж «дружив». Уникав яскравих проектів, зосередившись на соціальній, освітній і культурно-спортивній проблематиці.
У відставку Палійчук пішов у 2010 році в зв’язку з обранням нового Президента – Віктора Януковича. Тоді в Україні змінилися 23-и з 24-х голів ОДА.
Після відставки Микола Палійчук займався політикою та громадською діяльністю як депутат облради.
Після “Нашої України” у нього був також мандат від партії “УДАР” Віталія Кличка, пише Правда іф
Балотувався у Верховну Раду у 2012-му та 2014-му роках, але перемогти не зміг. В якийсь період Микола Палійчук, здавалося, втратив інтерес до політики. Але публічно ці чутки заперечував:
«Так, сьогодні я менше з’являюся на телеекранах, але я цьому радий, – розповів у тогочасному інтерв’ю «Західному кур’єру» екс-«губернатор». – Мені дуже комфортно поза великою політикою. Я багато часу приділяю дітям, читаю, бо коли був на посаді такої можливості не мав. Але в політиці я буду приймати активну участь завжди, тому що я депутат обласної ради. Люди обрали мене по «мажоритарці», тож я маю відповідні обов’язки, які треба виконувати. А робити це без політики неможливо».
Зараз Микола Васильович веде помірковану політичну діяльність як керівник фракції «Укроп» в Івано-Франківській облраді. Крім того, він очолює впливову депутатську комісію з питань бюджету, фінансів та податків.
