У краєзнавчому музеї у ратуші відкрили нову виставку «Бог між нами! Переможемо разом!». Це – частина більше як десятилітнього проєкту «Врятуємо скарби разом» франківського художника і реставратора Валерія Твердохліба.
Тут зібрали як старовинні відреставровані твори, так і роботи сучасних митців з різних міст, яких війна пов’язала з Франківськом, пише Репортер.
Гармонійна виставка
Виставка «Бог між нами! Переможемо разом!» розташувалася у чотирьох залах на другому поверсі Івано-Франківського краєзнавчого музею. Простір нагадує європейські музеї та галереї: стіни пофарбовані в стримані темні тони, зверху добра підсвітка.
За словами автора проєкту Валерія Твердохліба, ідея виставки була ще до початку повномасштабної війни.
Наш проєкт «Врятуймо скарби разом» націлений на порятунок сакральної колекції та існує з 2009 року, – розповідає Валерій Твердохліб. – Цього року ми планували влаштувати таку арт-подію, як частину основного проєкту. Була і назва виставки «Бог між нами». Коли почалася війна, сакральну колекцію евакуювали. З Яремою Стециком ми організували екскурсії містом для переселенців. Тоді я часто чув: «У вас таке класне місто, тепле, гарне».
Тоді ж художники Ярема Стецик та Валерій Твердохліб зібрали у підземному просторі «Ваґабундо» малюнки, надіслані на конкурс «Для Бога я створюю найкраще». Тепер деякі з цих робіт стали частиною виставки.
Втілити задумане фінансово допомогла компанія Blago. Тоді художники вирішили повністю перезапустити цей простір у краєзнавчому музеї: підібрали кольори для стін, створили композиції з робіт.
Це настільки космічно і молитовно відбувалося – у мене так жодна виставка не проходила, – каже автор проєкту. – Був якийсь внутрішній спокій. І кожен зал, кожна композиція, робота дуже гармонійна, самодостатня і працює в концепції виставки.
Кожен – окрема душа
Крім більше сотні малюнків учасників конкурсу «Для Бога я створюю найкраще», які прикрашають стіну в першому залі, тут є два великі колажі з фотографіями різних людей, які тримають букви, що складаються у фразу «Бог між нами».
Цей проєкт з’явився випадково: з буквами симпатично виглядає будь-яка нарізка. У музеї це зробили своїми силами, – розповідає художник. – На фото – переважно випадкові люди, здебільшого відвідувачі музею. Ті, хто був не проти сфотографуватися в підтримку музею і сказати «Бог між нами». Незалежно, від віри, ставлення до Бога. За кожною фоткою стоїть окрема душа зі своєю орбітою. Тому це вписалося у виставку.
Ще до проєкту майже випадково долучився художник з Харкова Нікіта Тітов, який тимчасово мешкає в Івано-Франківську.
Він зайшов, коли ми зробили ультрамариновий зал. Коли побачив, сказав: «А можна я тут щось зроблю?». Я відповів, що без питань. А це був день коли загинув Роман Ратушний і це було дуже боляче. Ми розуміли, що це молодий воїн, активіст, волонтер – наше майбутнє. Нікіта внутрішньо сильно переживав, хотів зробити подяку. Тому придумав цю інсталяцію «Крила» в окремому залі як посвяту загиблим від руки росії.
Кожна стіна має сенси
Виставка починається з просторої кімнати, на головній стіні – великий напис «Бог між нами». У центрі – круглий подіум, який крутиться. Його зробив для проєкту митець, голова Всеукраїнської спілки майстрів ковальського мистецтва України Сергій Полуботько. На ньому – скульптури, відреставровані у рамках проєкту «Врятуємо скарби разом».
Круглий подіум символізує коло життя, – пояснює Валерій Твердохліб. – На ньому скульптури, які ми відреставрували: Алоїзій Гонзага, святі Анна і Йоаким, святий Ігнацій Лойола. А також – святий Онуфрій, який тільки потребує реставрації. Ці скульптури символізують святість, до якої ми прагнемо. Бог у кожному з нас, просто кожен вірить по-своєму.
Також у першому залі можна побачити інсталяцію: розп’яття, під яким різні символи духовності та української незламності. Тут і нова марка «Для Бога я створюю найкраще», закладка, яку створив Нікіта Тітов спеціально для виставки, графічна робота шведа Людвіга Одмана, який зібрав багато грошей на ЗСУ, і славнозвісний півник з Бородянки – васильківська майоліка. А ще – дзеркало у вигляді силуету апостола Івана, в яке кожен відвідувач може заглянути.
Тема другого залу – війна. Центром композиції залу є інсталяція Олени Приходько, художниці-реставраторки, якій довелося евакуюватися у Франківськ з Ірпеня, коли там велися бойові дії. Це – скляна вітрина, на якій – глиняні горщики, пісок з написами.
Всередині ляльки, дитячі іграшки, які випалювала Олена. Інсталяція щемлива, дуже складна, бо це – могили, які зараз є в Ірпіні, наших містах і селах, – розповідає Валерій Твердохліб. – Секрети – це давня дитяча гра, коли діти викопували ямки і ховали там найцінніше.
На стіні у залі проєктором демонструють фотографії, зроблені Оленою Приходько під час війни. З іншого боку – мозаїка художниці, яку вона створила у нашому місті й для якої навіть використовувала камінці з Бистриці. На стіні посередині – мозаїчна ікона Олени Приходько, яка й стала логотипом виставки.
Ангел мав бути копією мозаїчної ікони архангела Гавриїла XII століття з Михайлівського золотоверхого собору, яку росіяни вивезли до Москви. Це велика втрата для України, – говорить Валерій Твердохліб. – Вона почала створювати цю роботу у Франківську, у мозаїчній майстерні «МІФ» Олега Дунаєвського. Ця ікона обрамлена в композицію з робіт відомого художника Сергія Лаушкіна, який теж жив і творив у нашому місті. Тут кожна стіна має свої сенси.
Молитва дії
Також у другому залі є цикл з п’яти ікон авторства Валерія Твердохліба. Вони були створені на початку двотисячних, але під час останніх подій у них з’явився новий зміст. Зокрема, вийшло так, що ікони намальовані на іншій стороні радянських плакатів – щитів з правилами техніки безпеки. Їх колись приніс зі спиртзаводу батько Валерія, який там працював. Зображення респіратора, вентилятора – все це зараз додає нового змісту.
Наприклад, робота «Лик». Центром композиції є Ісус Христос, Богородиця Одигітрія, – розповідає художник. – Тут зображений козак з шаблею з кров’ю. Тоді мене питали, до чого тут кров. Я казав, що козак – це Україна, а кров символізує енергію. Аж тепер я почав розуміти інший сенс. А ззаду – радянський щит з респіратором.
Ще на одній іконі під назвою «Лоза виноградна», зображений Ісус Христос, який підноситься до неба. Також чаша – символ причастя, святий Петро, голуб – Святий Дух. Ззаду – заклик російською слідкувати за ефективною роботою вентиляційної системи і зображення вентилятора. Це можна трактувати по-різному, одна з нових асоціацій – вентилятор у бомбосховищі.
Це роботи, створені 20 років тому, а повний зміст видно тільки тепер. Художник завжди творить символами, – каже Валерій Твердохліб. – Тут є ще робота, яку я писав у серпні 2021, перед Днем незалежності. Дружина питала: «Чого тут стільки крові, стільки червоного кольору?». А у мені все просто пульсувало, я ніби розумів, що щось має статися. Тут є синьо-жовтий хрест і голуб, символ Святого Духа, який несе зелену гілку. Це таке пророцтво, яке дає нам надію на перемогу.
У третьому залі посередині – робота Нікіти Тітова «Крила» – паперові янголи, які злітають догори. На стінах – інші роботи Валерія Твердохліба.
Четвертий зал має назву «Переможемо разом». Тут на стінах є інформація про попередні виставки та різні етапи проєкту «Врятуємо скарби разом», реставрацію творів, волонтерські ініціативи учасників.
Цей зал говорить про нашу головну історію – як ми можемо перемогти, – каже Валерій Твердохліб. – Я називаю це молитвою дії. Тут ще й історії про людей, які нас підтримували: франківців і тих, хто приїхав до нас. Це взагалі такий собі проєкт внутрішньо переміщених: Олена Приходько, Сергій Лаушкін, Нікіта Тітов – люди з інших міст.
Також в останньому залі є Інстазона: можна сфотографуватися на фоні роботи «Образи світлих» Юрія Бакая, яка розмістилася на стелі.
Виставка триватиме, скоріш за все, до кінця року, тож час відвідати є. Музей працює у всі дні, крім понеділка, з 10:00 до 17:30. Вхід у музей 40 грн, лише на виставку – 20 грн.
Також Валерій Твердохліб проводить авторські екскурсії виставкою. Щоб зареєструватися, варто слідкувати за сторінками подій у Facebook.
Авторка: Ольга Романська
