27-28 вересня Івано-Франківський національний медичний університет приймав Х Конгрес патологів України «Перспективи розвитку сучасної патології». Понад 200 учасників з усієї країни обмінювалися досвідом, представляли результати своїх досліджень і визначали пріоритети подальшого розвитку патоморфології в Україні.
«Цей конгрес присвячений діагностиці і це дуже важливо, – говорить завідувач кафедри патоморфології та судової медицини, професор ІФНМУ Іван Михайлюк – Багато хворих сьогодні лікують з неправильними діагнозами. Через слабку матеріально-технічну базу і недостатню підготовку лікарів. Тому всім нам треба вчитися, щоби змінювати медицину і приходити до якісної діагностики».
Лілія Волос, професорка Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького називає професію патологоанатома однією з найважчих, оскільки стосується вона саме діагностики захворювань. «Якщо діагноз не правильний, то це завжди ризик, – каже професорка. – Хороший досвідчений патолог повинен добре знати всі захворювання: і хірургічну патологію, і акушерство та гінекологію, і психіатрію, і неврологію, і пренатальну патологію, і розуміти норму фізіологічного старіння, тобто вміти відрізнити: йдеться про процеси захворювання чи про вікову норму». Лілія Волос у професії понад двадцять років акцентує на тому, що завдання фахівців галузі – це постійне вдосконалення, адже змінюються захворювання, в тому числі і під впливом різних видів лікування.
«Сьогодні просто немає такої медичної спеціальності, де б не стикалися з онкопатологією. Потрібен сучасний рівень дослідження матеріалу, вчасна і якісна діагностика», – говорить завідувач кафедри патоморфології та судової медицини Одеського національного медуніверситету Варвара Ситнікова.
Йшлося під час конференції і про діагностику захворювань печінки, зокрема, при переході в цероз, про діагностики раку щитоподібної залози, захворювання в пренатальному періоді.
Також частина заходу модератори присвятили питанням організації патологоанатомічної служби та зміни її структури, обговорювали болючі питання недофінансування галузі, застарілих протоколів і реформування системи охорони здоров’я в цілому, інноваційні технології в патоморфологічній діагностиці захворювань і викладання патоморфології у вишах.
«В українській патанатомії відбувається сьогодні певний ренесанс, – каже Президент Асоціації патологів України, професор Сергій Гичка. – Недофінансування – вагомий чинник, проте рівень представників нашої служби важливіше. Ми співпрацюємо з міжнародними інституціями, бачимо в цьому ріст. Молодь приходить в інтернатуру, займається дослідженнями і бачимо в цьому перспективи розвитку».
«Що б не казали, в Україні патоморфологія все ж розвивається, а цей конгрес важливий ще й тим, що обговорюємо питання ролі Асоціації, через яку ми вирішуємо і ліцензування, і питання післядипломного розвитку, щоби наша службу працювала за європейськими стандартами, – оптимістично зауважила Алла Гаврилюк, завідувач кафедри патанатомії, судової медицини та права Вінницького національного медуніверситету. – Наша місія – допомагати людям. А найціннішим для мене є те, що звідси привезу досвід своїх колег…».
До слова, організатори ювілейного конгресу прийняли неочікувану кількість учасників, а львівська делегація приїхала у складі двадцяти осіб. Юрій Поспішев, завідувач кафедри патанатомії та судової медицини, професор Львівського університету теж відзначає важливість спілкування з колегами з різних регіонів, обмін кращими практиками, говорить про особливість професії: «Більшість людей вважають, що патанатомія – це робота з трупами, а насправді це переважно встановлення діагнозів живим людям під час біопсії. Сьогодні є комп’ютерна томографія, магнітнорезонансна, проте розділ патоморфологічний залишається найточнішим. В цьому є дуже важлива функція нашої спеціальності». Пан Юрій також зазначив, що йому особливо приємно бути на Прикарпатті, адже свого часу він закінчив Івано-Франківського медінститут і тут пройшли його студентські роки.
