На початку листопада на Бурштинській ТЕС була зафіксована масштабна аварія. Журналісти зняли місце аварії з дрона – на кадрах видно затоплену темною рідиною територію ТЕС площею до 10 гектарів. Фахівці, які переглянули це відео, кажуть, що найбільш вірогідно йдеться про розрив золошлакопроводу з небезпечними речовинами.
У ДТЕК заявили, що прорвало звичайний колектор з водою і шкоди довкіллю немає, але не пустили із перевіркою Державну екологічну інспекцію, йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми», які працювали на місці у партнерстві з ГО «Центр протидії корупції» (ЦПК).
Незалежна хімічна експертиза виявила у рідині з місця затоплення перевищення допустимої норми токсичного елемента – миш’яку. Журналісти зафіксували, що цю рідину відкачували прямо у Бурштинське водосховище поруч, поєднане з місцевою річкою, яка далі впадає у Дністер.
Місцеві мешканці 1 листопада зафіксували аварію на Бурштинській тепловій електростанції.
Журналісти дізнались про аварію із цього фото, яке опинилося в розпорядженні редакції.
На знімку видно затоплену територію біля станції. Але незрозуміло – що саме сталось і чому? Мовчить у цей день і керівництво ДТЕКу.
Вже 2 листопада Бурштинська ТЕС на сторіці у фейсбуці повідомляє: через проблеми з одним із котлів на станції відключають енергоблок. Згодом це повідомлення зникне.
4 листопада Бурштинська ТЕС повідомляє про відключення від мережі ще одного енергоблока. Теж начебто через проблеми з котлом. Але пізніше і це повідомлення стане недоступним.
У той самий день у соцмережі місцева бурштинська група публікує вже відоме журналістам фото. Б’ють на сполох: на станції прорвало золошлакопровід. Так називають мережу труб. По них під тиском небезпечні відходи від згорання вугілля – зола і шлаки – із водою потрапляють у спеціальне місце для зберігання відходів станції – золовідвал. Щоб з’ясувати це, 5 листопада знімальна група вирушає на захід України, на місце події.
Журналісти піднімають над станцією квадрокоптер і бачать, що затоплена територія сягає приблизно до 10 гектарів. Рідини настільки багато, що вантажівка пливе по ній, як катер.
Те, що на фото виглядає як розсипана пачка макарон – схоже на труби золошлакопроводу, по якому проходять відходи від спаленого вугілля.
Після зйомки з висоти знімальна група спробувала потрапити ближче до ТЕС. Але довго побути біля станції не вийшло. До журналістів приїхала охорона і вимагала відійти від місця затоплення.
Після цієї розмови у ДТЕКу вперше публічно реагують на інформацію про аварію. За версією станції, йдеться не про аварію, а підтоплення внаслідок «прориву» «колектора промдощових стоків». Простою мовою, прорвало те, що в народі називають «лівньовка».
Щоб розібратися, журналісти показали ці зйомки над станцією Володимиру Печерському. Він понад 20 років пропрацював на Чорнобильській станції. Пройшов «дорогу» від слюсаря до старшого машиніста турбінного цеху. Не один рік життя віддав ДТЕКу. І добре знає Бурштинську ТЕС.
– Ми бачимо частину промислового майданчика Бурштинської станції. Вона затоплена на пів метра, мабуть. Судячи з характеру, кольору, це золошлакові матеріали. І видно автомобіль, що пересувається територією. І судячи з того, що він лишає за собою, там в цей момент сантиметрів 30-40 води з пульпи. Видно, що в момент розливу йшло через під’їзний шлях, йшла вода в став-охолоджувач. Судячи з кількості цієї води, цей розлив при повністю відірваному золошклакопроводі протягом, мабуть, десятка годин. Чорна пляма – дуже схожа на те, що і є зоною пошкодження, – розповідає колишній старший машиніст турбінного цеху атомної станції Володимир Печерський.
– Чому ви вважаєте, що це саме прорив золошлакопроводу, а не колектора промстічних вод? – уточнила у нього розслідувачка Аліна Стрижак.
– Я не знаю, що таке «колектор промстічних вод». Очисні споруди міські звідси далеко. Каналізація, яка є на станції, це взагалі дуже маленькі витрати. «Лівньовка» – вона сюди взагалі не повинна йти. Тому тут нічого, крім підземних колекторів золошлакопроводу, бути не повинно. За характером самих відходів, 99,9 % – це золошлакові матеріали.
Також «Центр протидії корупції» показав зйомку з дрону над Бурштинською станцією Джею Крішні. Він фахівець Європейського екологічного бюро. Це міжнародна мережа з понад сотні екологічних організацій у понад 30 країнах світу. Крішна спеціалізується на роботі вугільних станцій. Останні десять років працював із Greenpeace.
Він одразу зазначив, що «такий локалізований розлив схожий на протікання труби золошлакопроводу».
Джей Крішна проаналізував відео аварії, подивився, якими золовідвалами користується Бурштинська станція, і з’ясував, як територія станції виглядала раніше. Каже, вона не була чорною. А отже, за його словами, говорити про те, що тут раніше зберігали золошлаки, які потім якимось чином змішалися з водою, не можна. І колектора, який міг би прорвати на таку велику територію, на Бурштинській ТЕС теж, на думку фахівця, з високою вірогідністю, нема.
Офіційно про те, що прорвало колектор, на самій станції повідомили майже через тиждень після того, як стало відомо про аварію, – 7 листопада.
За версією станції, прорив стався у ніч із 2 на 3 листопада на території колишньої пожежної частини. Зусиллями працівників, повідомили в ДТЕК, воду повністю відкачали.
Журналісти відправили у ДТЕК запит, аби з’ясувати, що відбувається на станції. І паралельно через соцмережі збирали у місцевих інформацію про прорив.
У відповідь з десяток людей зателефонували і розповідали: прорвало саме золошлакопровід, по якому проходять шкідливі продукти спалювання вугілля.
9 листопада. Знімальна група піднімає дрон над Бурштинською станцією ще раз.
Логіка така – якщо рідину із території ТЕС відкачали і в ній були золошлаки, то земля біля станції має бути в чорних плямах.
Схоже, журналісти не помиляються. Варто звернути увагу на наїжджені колії від станції до золовідвалу. Це сліди від вантажівок, які їздили сюди для того, щоб привезти ось це. Чи схоже на промислові стічні води?
Поряд також можна побачити щось схоже на будівельне сміття.
Прокоментувати це відео, зняте через декілька днів після першого підйому дрона, розслідувачі знову попросили колишнього старшого машиніста атомної станції Володимира Печерського.
«Якраз ось це місце з буруном і з повітрям видно зараз. Тобто, фактично, аварія продовжується», – каже Володимир Печерський.
Це ж відео також подивився іноземний фахівець Джей Крішна.
«Не думаю, що міг бути резервуар, який міг би містити стільки води, яка б затопила таку велику територію. Єдина можлива причина – це проблема із трубопроводом, який містить багато води під великим тиском і на полагодження якого потрібно багато часу, а тому так затопило територію. Тому це причина того, чому воно розлилося», – вважає експерт.
Рідина навколо станції може бути небезпечною. Про це розповіла експертка з «Центру екологічних ініціатив «Екодія» Анна Даниляк. Вона вже багато років досліджує забруднення довкілля.
«Зокрема, важкі метали, інші хімічні елементи, дуже токсичні, і, на відміну від біогенного забруднення, вони не розкладаються з часом у довкіллі. Вони, навпаки, акумулюються. То якщо вони туди потрапили, вони вже там лишаються надовго», – сказала Анна Даниляк.
Знімальна група пересвідчилася на власні очі – рідину відкачували у водосховище. Побачила це, пройшовши по дорозі вздовж водосховища.
– Найкращим рішенням було б відкачати цю воду до спеціальних місць, це вода випарувалась би, а зола залишилась, щоб вона не була забрудненою і не містила золу, – каже Джей Крішна.
– А ця забруднена вода з попелом, чи може вода просочитися у землю і проникнути у підземні запаси води? – уточнила у нього Дар’я Каленюк.
– Так, звичайно. Місцева територія на кшталт цієї не має такого захисту ґрунтів, і таке протікання триває. Існує ймовірність того, що важкі метали потрапляють у ґрунт, змішуючись із підземними водами, і потрапляють у резервуар.
Резервуар, про який говорить іноземний експерт, – це Бурштинське водосховище, яке зовсім поруч із ТЕС. З нього вода потрапляє у місцеву річку Гнила Липа, а звідти – тече Україною у Дністер, аж до молдовського кордону – і далі.
Тобто, все, що зі станції на очах журналістів разом з водою потрапило у водосховище, може піти не лише місцевими криницями, а й далі, країною, і за її межі. Що, каже фахівець Європейського екологічного бюро, дуже небезпечно.
«Дуже небезпечно змішувати забруднену золою воду із питною водою, особливо з питною водою. Це насправді погано, зокрема тому, що вугільна зола становить собою концентрацію важких металів. Якщо це правда, що вони використали шланг для відкачування води у резервуар, значить, це дуже погана практика», – зазначає Джей Крішна.
Журналісти запитали у фахівця, чому відкачана вода на вигляд прозора, якщо в ній є небезпечні відходи.
«Причиною того, чому вона (вода, – ред.) виглядає не такою брудною, є те, що вона розлилась на території, яка темна, і потім зола почала осідати. І в міру того, як вона проходить певну відстань, зола осідає і вода починає здаватись чистішою. Вона може здаватися чистою, бо зола осіла, але разом із золою важкі метали також осіли. Так не можна робити!» – наголошує Джей Крішна.
Під час зйомок аварії знімальна група у супроводі екоактивіста взяла проби рідини у двох місцях: з місця розливу води, звідки її викачували у водосховище, та з самого водосховища.
«Центр протидії корупції» відправив ці проби на експертизу, яка офіційно звучить як «фізико-хімічне експертне дослідження речовин хімічних виробництв сильнодіючих та отруйних речовин». Проби відвезли у Полтаву до спеціаліста-хіміка Євгена Юрченка – кваліфікованого судового експерта з багаторічним стажем.
За два тижні, наприкінці листопада, журналісти отримали результати. Згідно з висновком дослідження, у відкачаній рідині перевищена допустима норма миш’яку.
«За результатами дослідження, було встановлено надмірний вміст миш’яку. Миш’як є токсичним компонентом, вважається канцерогеном. Речовина другого класу небезпеки. Основна проблема, яку викликає миш’як, – це ризик хронічних отруєнь», – сказав Євген Юрченко.
Водночас у пробах води з Бурштинського водосховища експертиза перевищення миш’яку не виявила. Фахівець пояснює: у водоймі рідина з миш’яком розчиняється. Тож у водосховищі шкідливий елемент просто менш концентрований:
«Той же миш’як, важкі метали, інші компоненти. Вони потрапляють у воду, розбавляються, і, звичайно, що не може бути такого, щоб у природній водоймі, в яку потрапляють стоки, вміст техногенного компонента був такий же, як у самих стічних водах».
Але яким чином миш’як міг опинитися у розлитій рідині з ТЕС? Експерт пояснює: цей токсичний елемент міститься у вугіллі, яке спалює станція. Після спалювання вугілля перетворюється в золу, в якій є все той самий миш’як. Тому в місці, яке забруднюється такою золою, теж буде миш’як.
«Якщо взяти Бурштинську ТЕС – використання вугілля. В складі вугілля є домішки, компоненти домішки, в тому числі миш’як. І, звичайно, при спалюванні такого вугілля миш’як переходить у зольні залишки або золу. Звичайно, він може виявлятися в об’єктах навколишнього середовища, яке забруднюється такою золою. Або водами, які контактували з золою», – пояснює Євген Юрченко.
Що саме прорвало на станції і які це має наслідки для здоров’я людей та довкілля, справді мала б встановити Державна екологічна інспекція (ДЕІ).
Відомство про аварію повідомила міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина». Попросила провести перевірку.
Державні екологи приїхали на станцію 11 листопада. Але на станцію їх просто не пустили.
«Наші працівники перебували цілий день біля прохідної Бурштинської ТЕС. В кінці дня нам повідомили про те, що керівництво вирішило не допускати до проведення перевірки», – каже тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції Дмитро Заруба.
За недопуск, говорить очільник ДЕІ, станцію можуть оштрафувати і, сподівається, оштрафують. Але сума штрафу за нинішнім законодавством – близько 800 гривень.
«На жаль, поки не буде прийнятий законопроєкт № 3091 «Про державний екологічний контроль», де буде в функціях Державної екологічної інспекції накладати штраф не 756 грн, як є це зараз, а буде до мільйона гривень, то я впевнений, що уже тоді будуть підприємства по-іншому дивитися на недопуски державних екологічних інспекторів на свою територію», – вважає він.
Через недопуск на Бурштинську ТЕС, каже Заруба, екологічна інспекція звернулась до поліції. Утім, тут теж є нюанс. Щоб кримінальне провадження рухалось, екологічна інспекція має нарахувати збитки. А зробити це вона може, тільки потрапивши на станцію. Куди її вже не пустили.
Також ТЕС мали би перевіряти фахівці і з інших відомств: «Укренерго», СБУ та структури з управління Міністерства енергетики – Держенергонагляду. Журналісти скрізь розіслали запити з питанням – як пройшла перевірка?
Відповіді на момент ефіру від СБУ не отримали. А в «Укренерго» і Держенергонагляді повідомили, що фіксували лише ті проблеми, де йшлося про аварії, про які раніше повідомив сам ДТЕК. А аварію, про яку йдеться в розслідуванні, – не інспектували.
Прорив золошлакопроводу в компанії заперечили. Сказали, що огляди золошлакопроводів проводяться щоденно, і трубопроводи перебувають у задовільному стані. Ще раз наголосили: прорвало колектор. Площа підтопленої території начебто склала 4100 квадратних метрів. Журналісти порівняли цю цифру з реальною площею затоплення.
Шкоди довкіллю, за словами ДТЕК, нема. У холдингу стверджують, що відомча сертифікована хімічна лабораторія ДТЕК Бурштинська ТЕС перевірила воду із підтоплення. І результати аналізів начебто підтвердили – «негативного впливу на навколишнє середовище не спричинено». Розташовані поруч земельні ділянки «не зазнали впливу підтоплення». Але копії цих аналізів до виходу розслідування не надали.
Після того як знімальна група залишила ТЕС, дорогу біля станції, через яку спускали воду із прориву у водосховище, закатали в асфальт. У який додали золу. І назвали це першою в Україні дорогою, побудованою з використанням золошлакових відходів. А потім телеканал власника ДТЕК Ріната Ахметова зняв сюжет про «прорив». У хорошому сенсі слова.
Іноземний експерт Джей Крішна каже: із золи справді можна будувати дороги. Але це не вважається дружньою до навколишнього середовища практикою через сліди важких металів. Тому треба багато досліджень, щоб визначити, чи безпечна ця зола.
«Це не є найкращим рішенням будувати її поряд з водоймою», – каже Джей Крішна.
Аби змусити владу відреагувати – юристи «Центру протидії корупції» звернулися з заявою про злочин до Офісу Генпрокурора.
«Ми описали всі факти, які нам стали відомі, додали всі докази, які в нас, і готові надати при потребі інші. І попросили терміново, негайно прибути разом з представниками Державної екологічної інспекції на Бурштинську ТЕС, терміново зафіксувати наслідки цієї аварії. Ми просимо також притягнути всіх винних осіб до відповідальності», – повідомив юрист «Центру протидії корупції» Денис Свириденко.
Станом на час виходу сюжету, попри запевнення ДТЕК, ні громадськість, ні щонайменше частина контролюючих органів досі не розуміють, чи завдала аварія на Бурштинській станції шкоди довкіллю та які це може мати наслідки для здоров’я людей.
