Карпатська історико-археологічна експедиція кафедри етнології і археології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника продовжує дослідження унікальних скельно-печерних пам’яток Середнього Подністров’я. Під час польових робіт у селі Раковець на Городенківщині археологи виявили залишки ще одного середньовічного печерного монастиря.

Першу печерну обитель у Раковці дослідники зафіксували у 2025 році. За технічними особливостями її спорудження та системою пазів для кріплення дерев’яних конструкцій пам’ятку датують ХІІІ–ХІV століттями. Біля входу до печери також було виявлено наскельне зображення Пресвятої Богородиці з Дитям Ісусом та скульптурне погруддя Діви Марії, які, ймовірно, належать до ХVІ–ХVІІ століть, пише Кафедра етнології і археології КНУ ім. В. Стефаника.

Навесні 2026 року експедиція продовжила пошуки сакральних старожитностей у цій місцевості. За допомогою місцевих краєзнавців Михайла Федака, Ярослава Каштанюка та Федора Гурака дослідники натрапили на так звану Монастирську стежку, що веде до урочища Стінка, відомого серед місцевих жителів також як Біла Скеля.

Саме тут археологи виявили залишки ще однієї печерної чернечої обителі, яка складалася з каплиці та двох келій. На жаль, пам’ятка збереглася лише частково. За переказами місцевих мешканців, у 1960-х роках печерний комплекс був значно пошкоджений вибухом, унаслідок чого західна частина споруди була зруйнована.

Попри це, дослідникам вдалося зафіксувати численні елементи монастиря. Збереглися частина каплиці з вівтарем, наскельні ікони, висічені в камені хрести у колі, а також залишки келій. Особливий інтерес становлять рельєфні зображення та символіка, серед яких — хрест із так званою «могилою Адама», численні хрести в колі та ймовірне зображення святого Онуфрія Великого — одного з найвідоміших християнських пустельників.

Науковці також звернули увагу на антропоморфні зображення у верхній частині каплиці та давні символи, окремі з яких можуть походити ще з дохристиянської традиції. Подібні знаки відомі на пам’ятках давнього Галича ХІІ–ХІІІ століть.

Виявлення нового скельно-печерного монастиря доповнює знання про розвиток чернецтва на території Середнього Подністров’я та підтверджує важливу роль цього регіону як одного з осередків духовного життя середньовічної Русі.