У вересні 2018 року в Україні для усіх підприємств харчової промисловості обов’язковим стане впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів ХАССПу (від англ. НАССР – Hazard Analysis and Critical Control Points – система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках).
“У нас був перехідний період кілька років, і оператори ринку мали змогу підготуватися до ХАССПу. Це не є щось для них нове, вони знали, що це має статись. В принципі, вони мали б визначитися для себе з тим, що їм треба зробити для запровадження процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю критичних точок, – пояснює Лариса Шевага. – Але вони не спішать, бо думали, що цього всього не буде і не буде такої великої відповідальності”.
Запровадження системи управління безпечністю харчових продуктів на базі концепції ХАССП надає підприємству ряд переваг:
– гарантувати випуск безпечної продукції за рахунок систематичного контролю на всіх стадіях виробництва;
– належним чином керувати всіма небезпечними чинниками, які загрожують безпечності харчових продуктів, – запобігати, усувати чи мінімізувати їх;
– гарантувати, що харчові продукти є безпечними на момент їх споживання в їжу;
– забезпечити належні гігієнічні умови виробництва у відповідності з міжнародними нормами;
– демонструвати відповідність застосовним законодавчим та нормативним вимогам щодо безпечності харчових продуктів;
– укріпити довіру споживачів, замовників та органів нагляду до продукції, що виробляється, та підвищити імідж підприємства;
– розширити мережу споживачів продукції та вийти на закордонні ринки;
– підвищити відповідальність персоналу за випуск безпечної продукції та забезпечити розуміння всіма робітниками підприємства першорядної важливості аспектів безпечності продукції.
Запровадження системи управління безпечністю харчових продуктів на підприємстві – тривалий процес, який стосується всіх служб і всього персоналу. Він не обмежується лише розробкою документації та наведенням елементарного порядку на виробництві. Для запровадження дієвої системи управління безпечністю харчових продуктів необхідне передусім навчання найвищого керівництва, групи ХАССП, персоналу, що виконує роботи, які впливають на безпечність продуктів, та осіб, відповідальних за здійснення оперативного контролю. Може виникнути потреба в зміненні технологічних процесів або методів пакування, перегляді вимог до постачальників сировини та матеріалів або навіть і в заміні виробничого устаткування чи переплануванні приміщень.
Але найважливішим, мабуть, є те, що в процесі запровадження системи змінюється психологія працівників усіх рівнів, приходить усвідомлення важливості питань, пов’язаних з безпечністю продукції, формується розуміння того, яким має бути сучасне управління організацією, щоб досягнути найбільшої результативності щодо убезпечення харчових продуктів.
Лариса Шевага переконана, що однозначно неможливо визначити, чи важко це буде виробникам.
“У нас є різні виробництва. Одні підприємства є типовими – у них є належні виробничі приміщення та технологічні лінії, дотримується весь технологічний процес виробництва харчових продуктів. Інші підприємства є пристосовані. Тобто вони не настільки на сьогодні готові до введення таких процедур. Їм потрібно не лише людські ресурси переглянути, а й понести матеріальні витрати, щоб привести виробництво у відповідність до норм”, – каже експертка.
Перевірки систем ХАССП здійснюватимуть фахівці Держпродспоживслужби і попереджуватимуть про них за три дні. Такий аудит здійснюватиметься раз на рік.
“У “харчовому” законодавстві повністю помінявся підхід – сьогодні відповідальність за безпечність харчових продуктів несе виробник”, – каже експертка Держпродспоживслужби.
Підприємства, які впровадять систему управління безпечністю харчових продуктів, зможуть добровільно пройти сертифікацію. Це демонструватиме їх відповідність нормативним вимогам, гарантуватиме безпечність продукції та підвищуватиме довіру з боку замовників, споживачів та органів контролю. Для орієнтованих на експорт виробників сертифікація може полегшити вихід на іноземні ринки.
Нещодавно до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області навідалась делегація з країн Євросоюзу. Найближчим часом очікують делегації з Японії та Сінгапуру. А до кінця року мають приїхати з Китаю та з Білорусі. У Службі зазначають, що така активність різних країн свідчить про їх зацікавленість в українській харчовій продукції, однак вони мають переконатися у її безпечності та якості.
Впровадження системи ХАССП на українських виробництвах харчових продуктів дає надію, що за кілька років ми без зайвих вагань зможемо купувати і споживати справді безпечні продукти.
“Ми є всі споживачами, і хотілося б, щоб, купуючи у магазині харчові продукти, ми отримували ту продукцію, яка дійсно не буде нести шкоду нашому здоров’ю”, – додає Лариса Шевага.
Доярка у селі без Хаспу. Та й корів уже не тримають… Який Хасп на заводі де замісь масла продавали компресовану воднем олію з ароматизаторами? Дві країни як завжди – депутатська бутафорно-показова і реальна з підробкою усього що можна і хабарями тим самим депутатам.