11 квітня в Івано-Франківську відбулася прес-конференція до Всесвітнього дня боротьби з хворобою Паркінсона за участю професора кафедри неврології і нейрохірургії ІФНМУ Вікторії Гриб та доцента кафедри Софії Геник. Про це повідомили в прес-службі Івано-Франківської ОДА.
Як наголосила професор кафедри неврології і нейрохірургії Івано-Франківського національного медичного університету Вікторія Гриб, хвороба Паркінсона є хронічним прогресуючим захворюванням центральної нервової системи. Від неї страждають близько 10 мільйонів людей на нашій планеті.
«Ми хочемо привернути увагу до людей з такою хворобою. Треба зрозуміти, що важко як хворому, так і родичам. Перша і головна ознака хвороби – це сповільнення рухів. Пізніше рухи людини стають незграбними. Далі з’являється тремор, але не завжди. Також у хворого може бути порушення рівноваги. Якщо людина бачить першу ознаку, відразу має звернутися до невропатолога за місцем проживання, а він у свою чергу скерує пацієнта до нас», – наголошує фахівець.
Чому виникає хвороба лікарі сказати не можуть. Певні гени відіграють роль в її розвитку, також факторами ризику є екологічні чинники, травми голови, вплив токсинів. Однак більшість людей, хворих на хворобу Паркінсона, не мають сімейної історії хвороби. Є два фактори, які можуть попередити і сповільнити її розвиток: споживання великої кількості кави та куріння. За словами Вікторії Гриб, нікотин впливає на певні рецептори, які працюють на покращення проявів хвороби Паркінсона.
З метою покращення виявлення захворювань екстрапірамідної системи (в тому числі хвороби Паркінсона) серед жителів Івано-Франківської області на базі консультативної поліклініки Івано-Франківської ОКЛ створено обласний консультативно-діагностичний кабінет екстрапірамідних захворювань . У результаті роботи кабінету кількість виявлених випадків хвороби Паркінсона в Івано-Франківській області зросла із 46,1 на 100 000 населення у 2010 році до 84 на 100 000 у 2019 році. Велику кількість складають пацієнти працездатного віку.
«Наш центр працює не для того, щоб покривати усю роботу неврології щодо хвороби Паркінсона. По-перше, ми повинні записати пацієнтів у реєстр, це означає, що в подальшому вони будуть фінансуватися державою. По-друге, якщо невролог на місці не може справитися з певними симптомами хвороби, тоді пацієнта скеровують до нас і ми робимо все можливе, щоб хворобу адаптувати до соціуму», – пояснює Вікторія Гриб.
За словами доцента кафедри неврології і нейрохірургії ІФНМУ Софії Геник, середній вік хворих 65 років. Якщо хвороба розвивається у віці до 50 років, то це вважається раннім початком. Тим не менш, хвороба прогресує з різною швидкістю в різних людей. Для хворих важливе не лише медикаментозне лікування, а й фізична терапія. Для того, щоб пацієнти мали можливість робити різні вправи, на базі кафедри фізичної терапії ІФНМУ працівники власними силами створили спеціальний зал.
