Роман Крашевський — воїн 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Він пережив важке поранення.
Його попередня оселя була старенька й не надто комфортна для життя на візку, тож міська влада Рогатина і небайдужі мешканці громади облаштували для Романа новий, інклюзивний будинок.
Нещодавно герою вручили ключі від нового помешкання. У громаді цей будинок називають “народним”, бо спільними зусиллями його облаштовували десятки небайдужих.
Тут все продумано до дрібниць: відсутні пороги, ручки у ванній, на доступній відстані вимикачі, низькі полиці, багато місця між меблями та ліжком.
“Не очікував, щоб аж так. Люди, я знімаю перед вами шапку», — зазначив захисник.
Про ідею проєкту розповів В’ячеслав Жовнір, командир відділення 1 механізованого батальйону 14 ОМБР, в якому у 2020 служив Роман Крашевський:
«Коли ми почули про поранення Романа Крашевського, то першим пунктом вирішили подбати про затишний дім, куди повернеться з лікарняних палат. Оселя, де він мешкав, не підходила, бо старенька, не пристосована для візочка… Тож виникла ідея стосовно нового будівництва. Але це потребувало великих коштів”, — говорить Жовнір.
Активна громадськість Рогатинщини, серед яких волонтери, представники ліцею «Гімназія ім.Володимира Великого», пан Іван Покришка та інші небайдужі краяни, звернутися з цим питанням до міського голови Сергія Насалика. Він підтримав хорошу справу і вирішив виділити приміщення під житло.
Невдовзі рішенням виконкому від 25 квітня нежитлову будівлю на вулиці Галицькій у Рогатині, що знаходилась на балансі міськради, перевали у житлову. На той момент це були стіни, які вартувало зробити майбутнім домом.
З місцевого бюджету також виділили кошти для перенесення електричного лічильника, поставлення ринв, поточного ремонту даху, підведення води й каналізації, адже до цього їх тут не було. А також за бюджетні гроші облаштували пандус і ванну кімнату.
Але все, що стосується затишку всередині оселі, спільними зусиллями небайдужі люди з громади:
“Після підготовчих робіт колесо підтримки закрутилося: збори коштів, матеріали, знижки на вікна і двері, подаровані меблі, техніка. Ви навіть не уявляєте яка сила-силенна людей навколо долучилась до ініціативи”, — пригадує В’ячеслав Жовнір.
Він розповів, що цю ініціативу фінансово підтримали церкви святого Миколая і святого Юра у Рогатині, храм у селі Кутці, у них провели збори коштів. Крім того, долучилися Рогатинський ліцей «Гімназія ім.Володимира Великого», Рогатинський аграрний фаховий коледж і його керівник Ігор Тринів, підприємці Богдан і Тарас Гордії, Іван Кащук, Мирон Боднар, Ярослав Запотічний, Зеновій Боднар, Роман Малецький, Василь Когут, Володимир Грималівський, Володимир Попель, Богдан Білоус, волонтер Михайло Крук.
“Фактично кожен був залучений: той ламінат на всі кімнати дав, той – вікно, той інтернет безкоштовний провів. Хтось знижку на матеріали чи двері зробив, дівчата з Рогатинського будинку культури з тканинами і пошиттям штор підсобили. Словом, стільки земляків зголосилося допомогти, що точно когось можу пропустити. Нехай вибачать люди, імена яких не вказав, бо кожному з них я дуже вдячний за допомогу”, — додає В’ячеслав Жовнір.
Не всі помічники називали свої імена. До прикладу, майже перед завершенням робіт, мама ще іншого захисника привезла кухню, ліжко, диван і крісло, щоб «дім цей не зустрічав дитину без меблів». А на запитання: «Від кого це все?», просто скромно додала: «Хай добре служить Роману і Бог береже його в цій оселі».
Захисник Роман Крашевський розповів, що його дуже розчулила така турбота. Він подякував землякам і всім хто долучився до створення його нової оселі:
«На жаль, під час лікування у Львові і Чернівцях я бачив, що люди починають знову забувати, яка ситуація в Україні. І, знаєте, мій дім свідчить, що не скрізь так. Я щиро вдячний землякам, які не забули про мене, про тих воїнів, котрі віддають своє здоров’я і життя, – каже Роман Крашевський. – Війна ще триває. Тому зрозумійте мене правильно: хлопці там, на передовій, хочуть відчути, що тут є справжній тил. Вони хочуть відчути, що їх не забули, вони не самі там. Ще раз вдячний кожному, хто долучився. Слава Україні!», — ділиться емоціями воїн.
