На Івано-Франківщині студенти та викладачі Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва виготовляють основу для маскувальних сіток на старовинних верстатах. Для роботи вони використовують обладнання, на якому на Гуцульщині тчуть килими
Про процес розповіла Суспільному викладачка інституту Ганна Фартушинська.
Щоб виготовити основу для маскувальних сіток, використовують спеціальні нитки із натурального волокна, якими раніше ткали килими.
“В’яжемо хрестом. Другий раз бажано сильно затягнути, щоб “не їздила” основа. Цей спосіб — дуже простий. Завдяки переплетенню ниток основи й ниток утка утворюється сітка”, — сказала Ганна Фартушинська.
З її слів, на верстаті виготовляють сітки завширшки 3 м та завдовжки 6 м.
“У Косові дуже не вистачало сіток, щоб їх оформлювати тканинами. Рибалки почали першими в’язати сітки, потім почали плести макраме. Косівський художник Назар Гринюк у мережі дав клич та поцікавився, чи можна було б це робити на верстаті. І ми цю ідею підхопили. Я зрозуміла, що це можна робити”, — говорить викладачка.
Наразі, розповідає Ганна Фартушинська, виробництво сіток удосконалюють. Усе виготовляють власноруч, а тому — з любов’ю, каже майстриня.
“Ручна робота без любові не робиться. І наша любов, окрім техніки, буде захищати й наших воїнів”, — додала жінка.
Маскувальні сітки в Косівському інституті почали плести в перший день війни 24 лютого. Тоді викладачі навчального закладу закупили необхідні матеріали, щоб створити спочатку основу — рибальську сітку, каже викладач інституту Василь Перегінець. Однак, з його слів, як це зробити, ніхто не знав. Навчитися цієї справи їм допоміг чоловік із Сумщини.
“Плести сітки ми не вміли, не знали як. Це рибальські сітки, а ми тут ловимо рибу вудочками. Випадково я познайомився з переселенцем із Сумщини, який привіз сюди свою родину. Він побачив, що я беру цей шнур, і каже: “Ви будете плести китайським вузлом чи яким?”. Я відповів, що не знаю ніякого вузла, і поцікавився, чи він орієнтується в цьому та чи вміє в’язати. Чоловік сказав, що може показати. Він прийшов, показав нам, як все робити. Наші хлопці підійшли й ми почали плести. І зараз дійшли до професійного рівня”, — розповів Василь Перегінець.
Загалом у Косівському інституті виготовили 150 м² маскувальних сіток. До виробництва долучаються всі небайдужі — приносять одяг і тканину, ріжуть смужки чи плетуть сітку. Заступниця директора інституту прикладного та декоративного мистецтва Вікторія Дутка розповіла, що зараз найбільше волонтерам потрібен поліпропіленовий аграрний шпагат та камуфляжні тканини.
