Осінні «Весілля оленів» на теренах національного природного парку «Верховинський» в Чивчино-Гринявських горах.
Як розповідають на сторінці нацпарку, на Верховинщині збереглася стародавня гуцульська легенда про щорічні осінні гони оленів благородних, які мають метафоричну назву «Весілля оленів». Цю природознавчу легенду записав видатний дослідник Гуцульщини Станіслав Вінценз.
Згідно цієї красивої легенди, кожної осені, від великої плодовитості, яка буйно вивільняється з живих тіл оленів (гуцульською говіркою – «товару»), на полонинських просторах Чивчино-Гринявських гір, несподівано виростає величавий ліс рогів.
Він пливе поміж хмар, високими і просторими полонинами. Це не споконвічний кедровий чи смерековий праліс, а ліс із рогів-корон й рогів-свічників, що їх несуть почети королівських оленів, які зібралися тут із навколишніх смерекових пралісів.
Спочатку вони йдуть урочисто, а потім рухаються у танцювальних підскоках і перегонах. Під час змагального бою благородних оленів (гуцульською говіркою – «биків»), їх роги, немов списи, колються, тріщать і ламаються. Коли ніч вкриє полонини Чивчина, весільні зустрічі оленів із оленицями стають вже ніжніші, бо досягається ціль гону стада. Тужливі голоси оленів, розриваючи тишу, трембітають по смерекових пралісових пущах з ночі в ніч.
Благородні олені, зазвичай самотні, тільки раз на рік збираються вони на улюбленій Палениці, для осіннього гону, в красиві «весільні» групи.
