Під час археологічних розвідок Погінського монастиря, проведених 8-19 червня 2026 року представниками Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, було виявлено кераміку лука-райковецької культури (ІХ століття) та залишки фундаменту зруйнованого монастиря. Документи також свідчать про заснування обителі в середині ХІІ століття, що на пів століття раніше, ніж вважалося.
Про це Суспільне розповіла керівниця експедиції, доцентка кафедри етнології і археології Карпатського національного університету Світлана Боян-Гладка.
Що вдалося виявити під час розвідок
Зі слів керівниці археологічної розвідки, дослідження проводили за допомогою візуального обстеження, даних з архівів, фотофіксації та картографування без розкопок, на які поки що не мають дозволу. Участь у цих дослідженнях взяли 14 студентів-першокурсників спеціальності “Історія та археологія”.
На території сучасної пасіки вони знайшли залишки старого фундаменту монастиря.
“Очевидно, це залишки від тієї церкви, яку розбили комуністи у 1950 році. Монастир тоді дуже постраждав. На місці келій комуністи збудували психоневрологічний диспансер. Це приміщення досі є”, — каже дослідниця.
Світлана Боян-Гладка говорить, що радянські військові, коли захопили монастир, прострелили щонайменше вісім ікон. Люди врятували образи, і вони досі є у монастирі.
“Також місцеві розповідають, що закопували церковні речі у землю, аби їх не знищили окупанти, але були випадки, що такі знахідки виявляли більшовики та забирали їх”, — каже Світлана Боян-Гладка.
Територія давнього цвинтаря
За допомогою австрійських військових карт XVIII–XIX століть студенти виявили територію давнього монастирського цвинтаря.
“Він розташовувався на пагорбі навпроти церкви, через став, у бік Тисмениці, де зараз починаються стації. Зараз — це просто горб. Слідів від цвинтаря ми не знайшли”, — розповідає Світлана Боян-Гладка.
Під час археологічних розвідок дослідники також віднайшли старі паломницькі шляхи.
“Вони десь йдуть поряд із сучасними. Особливо, коли дивитися з півночі на сучасну церкву в Погоні. Також була дорога через ліс”, — каже науковиця.
У лісі поблизу нової церкви знайшли артефакт з ІХ століття.
“Це — зразок кераміки від посуду. Ми його знайшли на поверхні землі. Він належить до лука-райковецької культури. Цей артефакт ідентифікував мій колега, старший викладач кафедри етнології і археології Ігор Кочкін”, — говорить дослідниця.
Нові дані про час заснування Погінського монастиря
За легендою, перший монастир на тому місці заснували у ХІІІ столітті, каже Світлана Боян-Гладка. Під час археологічних розвідок ігумен монастиря надав їй документ, який спростовує цю легенду.
“Отець Терентій Цапчук передав мені документ, який засвідчує про ще раніше заснування — середина ХІІ століття. Він теж вивчає історію монастиря, і ми обмінюємося архівними документами”, — каже керівниця експедиції.
Також із відомостей від отця вона дізналася, що територія монастиря сягала 100 гектарів. 42 гектари складали земельні угіддя, які обробляли ченці. Також у користуванні в монахів були ліси та сади.
“У ХVІІ-ХVІІІ століттях у них були навіть два сади, розміщені на горбах, а поміж дерев вони садили городину. Тобто такі тераси були”, — говорить Світлана Боян-Гладка.
Чи будуть археологічні розкопки в Погоні
У планах, каже науковиця, — видати публікацію про дослідження та отримати дозвіл на археологічні розкопки на території монастиря.
“Зараз мої колеги — кафедра етнології та археології Карпатського університету на чолі із завідувачем, професором Миколою Кугутяком — активно працюємо в архівах України та Польщі. Шукаємо інформацію про Погінський монастир. Це — лише початок великої роботи. Надіємося, наступного року отримаємо від Інституту археології НАН України дозвіл на археологічні дослідження, тобто шурфування грунту чи копання, щоб детальніше дослідити виявлені фундаменти”, — каже Світлана Боян-Гладка.
Учасники археологічної розвідки також опитували місцевих жителів, збираючи усні свідчення про монастир.
