Понад 100 років дотримуються традиційних весільних обрядів у селі Гвізд Надвірнянського району, що на Івано-Франківщині.
Свідченням цього є давні світлини, що дотепер зберігаються в місцевому будинку культури. Одним з основних напередодні весілля є автентичний обряд — збирання молодої на село.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Як відбувається це дійство та якими звичаями супроводжується, Суспільному розповіла художня керівниця Гвіздського будинку культури Уляна Боднарук, пише Правда.іф.
Запросини на весілля
Зі слів Уляни Боднарук, обряд збирання молодої у Гвізді є дуже давнім. Проте й нині, проїжджаючи цим селом, можна зустріти на дорозі молоду з дружками у барвистому українському вбранні.
Молода з дружками запрошують гостей на весілля, листопад 2023 рік, село Гвізд, Івано-Франківщина. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Цей обряд відбувається у п’ятницю перед весіллям. Ранок у молодої розпочинається так: мама нареченої йде до близьких чи сусідів просити, щоб допомогли збирати молоду і її дружок на село для того, аби запрошувати гостей на весілля”, — розповідає Уляна Боднарук.
Молодій на голову кладуть вінок зі стрічками, прикрашений аспарагусом — головним атрибутом весільного вбрання.
Молодій кладуть на голову вінок зі стрічками, прикрашений аспарагусом, листопад 2023 рік, село Гвізд, Івано-Франківщина. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Молоді мають іти на село в українському національному одязі, який притаманний нашому регіону і селу. А вінки зі стрічками та зеленню молодій і дружкам на голови якраз мають одягати молодиці-ґаздині, яких запрошують на це дійство. І весь цей обряд супроводжується латканням“, — говорить Уляна Боднарук.
Обряд збирання молодої на село супроводжується латканням — співами запрошених жінок, листопад 2023 рік, село Гвізд, Івано-Франківщина. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Перед виходом з дому молода вклоняється своїм батькам. Для цього на підлогу стелять білий вишитий рушник, на якому на колінах стоїть дівчина. Мати й батько нареченої тримають обрядовий весільний хліб, яким й благословляють доньку. Першим молоду благословляє батько, як голова сім’ї, а потім — мати, й так тричі.
Перший запрошений гість — священник
Після батьківського благословення наречена з дружками виходять з дому і йдуть селом — від хати до хати, кличучи гостей за списком. У Гвізді дівчатам дають гілочки барвінку, аспарагуса і василька.
Молодій дають весільні символи — васильок, барвінок та аспарагус, листопад 2023, село Гвізд, Івано-Франківщина. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Пахучий васильок для того, щоб, коли молоді йдуть селом, за ними пахло зіллям. Аспарагус і барвінок — коли господарів не застануть вдома, гілочку однієї з рослин вставити в замок на знак того, що молоді були в них і запрошували на весілля”, — говорить Уляна Боднарук.
З її слів, дружкам також дають цукерки, щоб дорогою вони пригощали діток і всіх, хто йде їм назустріч. А молодій у руки — моток ниток, який вона має “тягнути” всім селом, щоб “витягувати” й інших дівчат заміж.
Під час запросин молода “тягне” за собою моток ниток, щоб й інші дівчата у селі швидко вийшли заміж, листопад 2023 рік, село Гвізд, Івано-Франківщина. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Молода має братися за початок нитки, кидати позад себе шпульку і котити селом стільки, скільки буде ходити. А це означає те, що всі дівчата, подружки зі села швидко вийдуть заміж. Це — такий звичай у нас”, — говорить Уляна.
Передусім наречена з дружками прямують до священника, щоб він благословив їх, а потім рушають до ґаздів, які “жиють” у добрі та достатку.
Молоді мають іти на село в українському національному одязі, листопад 2023 рік, село Гвізд, Івано-Франківщина. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Якщо домовлено, що священник чекає їх у церкві, то благословення відбувається саме там. Якщо такої домовленості немає — дівчата йдуть до нього додому і просять: “Ми прийшли, отче, до вас, поблагословіть нас”. Коли священник благословить молодих, його запрошують на весілля”, — розповідає Уляна Боднарук.
Уляна Боднарук — художня керівниця Гвіздського будинку культури, листопад 2023 рік, село Гвізд, Івано-Франківщина. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Запросини по селу можуть тривати до пізнього вечора — доки у молодої не розмотається вся шпулька з ниткою й дівчата не обійдуть усіх, кого планують запросити на весілля.
З калачем — до свекрухи
Коли молода з дружками запросили всіх гостей на весілля, дівчата повертаються додому.
“Молоду й дружок обсипають на щастя житом, цукром, копійками й цукерками. Жито — це символ життя, цукор — солодкого життя, ну а гроші й цукерки — достатку”, — говорить Уляна Боднарук.
У селі Гвізд понад 100 років дотримуються традиційних весільних обрядів, листопад 2023 рік, Івано-Франківщина. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Після цього молода бере калач і калину та йде до молодого запрошувати його родину на весілля.
“Коли наречена приходить до хати майбутнього чоловіка, то передусім звертається до його матері й каже: “Дарую вам хлібину, прийміть мене, мамо, за рідну дитину”. А мати відповідає: “Щастя тобі”, — розповідає Уляна Боднарук.
Увечері молода бере калач із калиною та йде до свекрухи, листопад 2023 рік, село Гвізд, Івано-Франківщина. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Отримавши від свекрухи благословення та побажання щастя й злагоди в родині, починають готуватися до наступного дня весілля.
“Це — особливе дійство, що дає відчуття безпеки й краси”
Виконувачка обов’язків начальника управління культури і туризму Надвірнянської міської ради Богдана Ковалюк каже: збирання молодої на село — це особливі традиції, які треба берегти.
Запрошення гостей на весілля може тривати до пізнього вечора, листопад 2023 рік, село Гвізд, Івано-Франківщина. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Колись і я пережила такий прекрасний день і теж мала за честь вдягати на голову заквітчаний вінок зі стрічками, сорочку, завушниці. І стояли всі біля мене, як молодої, і латкали. Це — дуже зворушливо насамперед тому, що дійство — красиве, яскраве, багате українське. Воно має зберегтися і передаватися з покоління у покоління”, — говорить Богдана Ковалюк.
