Майже дві сотні вулиць перейменували в громадах Івано-Франківщини від початку повномасштабної війни в Україні. Щонайменше 140 – залишаються названими на честь російських чи радянських діячів, або ж пам’ятних дат.
Про це пише Правда з посиланням на Суспільне.
Чому і де їх досі не перейменовують, в яких громадах їх позбулися зовсім, що робити з документами після перейменування вулиці, а також чому важливо позбуватися таких назв, читайте у репортажі Суспільного.
“Уявімо, що в Ізраїлі вулиці названі на честь нацистів”
З 24 лютого 2022 року в громадах Івано-Франківщини перейменували 194 вулиці. Село Троїця Заболотівської громади переназвали на Трійцю.
Озеро в Коломиї найменували на честь загиблого військовослужбовця Юрія Руфа.
Найбільше нових назв вулиць з’явилося в Івано-Франківській громаді — 39, Коломийській — 19, Богородчанській — 18, Тлумацькій — 17 та Заболотівській — 12.
З 24 лютого 2022 року найбільше вулиць перейменували в Івано-Франківській громаді — 39, Коломийській — 19, Богородчанській — 18, Тлумацькій — 17 та Заболотівській — 12. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
“Якщо у попередні роки відбувалося перейменування комуністичних назв, то на сьогодні ми говоримо не тільки про декомунізацію, а також про дерусифікацію, тобто перейменування топонімічних об’єктів. Переважно — це вулиці, провулки, названі на честь найчастіше російських письменників чи поетів”, — розповідає історик Ярослав Коретчук.
В області залишилися громади з радянськими назвами вулиць. Найбільше — в Городенківській громаді – 27, Калуській – 25, Надвірнянській – 12 та Тисменицькій – 10.
Зі слів керівників цих громад, зараз цей процес — на стадії вивчення, громадських обговорень або ж очікування рішення депутатів громади.
“Українцям відомі три голодомори, розстріли та репресії 1937 року, боротьба проти українського визвольного руху 40-50-х років, боротьба проти дисидентства у 60-х-80-х роках. Декілька десятиліть перебування України в складі Радянського Союзу позначилися лише репресіями та знищенням багатьох мільйонів українців. І, перепрошую, давайте уявімо собі в Ізраїлі вулиці, названі на честь нацистських діячів, які знищували представників єврейського народу”, – каже Ярослав Коретчук.
На Прикарпатті також є 13 громад, де перейменування не проводили, адже вулиць, названих на честь радянських та російських діячів, там зовсім не було або ж їх перейменували до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Серед таких громад – Білоберізька, Букачівська, Вигодська, Витвицька, Зеленська, Косівська, Космацька, Ланчинська, Олешанська, Поляницька, Рожнівська, Чернелицька, Яблунівська.
В Олешанській та Солотвинській громадах назвали вулиці на честь воїнів, які загинули під час російсько-української війни.
“Нахр*н нам потрібен Руднєв? В нас що своїх героїв нема?”
Надвірнянська громада — у списку тих, де залишилося найбільше вулиць з русифікованими назвами — 12.
Житель Надвірної — Василь понад 50 років мешкав на вулиці Руднєва. Нещодавно її перейменували на вулицю Небесної Сотні. Чоловік каже, таке рішення підтримує, і додає, українці мають пам’ятати, що на наші землі радянська влада принесла лише переслідування, катування та смерті людей, тож і залишати вулиці, названі на честь радянських чи російських діячів, зараз неприпустимо.
“Ви подивіться, що тепер робиться. Воюють далі й хочуть знищити Україну. То скажіть, нахр*н нам потрібен Руднєв або ще хтось. В нас що своїх героїв нема? Що ми в 1941 році мали, тобто у з 1939 по 1941? Катівні. З 1945 по 1951 тут ще ловили по лісах повстанців ОУН-УПА. Якщо вже геть робити декомунізацію, то робити під корінь”, — каже Василь.
Вулиця Руднєва – одна з вісьмох, яку цьогоріч перейменували в Надвірнянській громаді. Процес зміни назви, каже голова міста Зіновій Андрійович, тривав п’ять місяців.
З квітня в Надвірній влаштовували громадські слухання та голосування в соцмережах, залучали істориків та краєзнавців, а також досліджували старі документи для того, щоб обрати нові назви для вулиць.
Та все ж, каже Зіновій Андрійович, вулиці Возз’єднання, Визволення та Дружби перейменувати не вдалося.
“Громада об’єдналася і сказала залишити назви цих вулиць. Експертам та фахівцям не вдалося переконати, що ці вулиці носять такі радянські, окупаційні наративи. Цікава історія вулиці Визволення. Ми знайшли регіональну документацію, що ця вулиця започаткована ще в 1937-1938 роках”, — розповідає Зіновій Андрійович.
Чи потрібно переробляти документи після перейменування вулиці
Серед найпоширеніших причин, чому жителі громад досі не хочуть перейменовувати вулиці, – виготовлення нових документів на право власності або ж страх, що їхнє майно можуть забрати.
Юрист Сергій Томин пояснює, паспорти, а також документи на земельні ділянки, будинки чи квартири людям не потрібно переробляти. Переоформлювати папери власники змушені будуть лише тоді, якщо захочуть, до прикладу, продати своє майно.
Виготовляти нові документи повинні лише юридичні особи, та навіть для них, каже юрист, немає чітких термінів, коли це потрібно зробити.
“Жодних документів переробляти одразу не потрібно. Якщо в людей не виникає жодних потреб оформляти документи, щоб відчужувати майно, купляти майно, вони не виконують жодних дій. Тобто вони за це можуть абсолютно не хвилюватися, тим більше не повинні хвилюватися, що хтось забере це майно”, – пояснює Сергій Томин.
