У селі Мозолівка Надвірнянського району поховали бійця 2 батальйону спеціального призначення бригади “Азов” Андрія Плитуса на позивний Леміш.
Воїн боронив Маріуполь, пройшов російський полон та повернувся на поле бою, повідомляє Правда з посиланням на Суспільне.
Попрощатися з бійцем прийшли кількасот людей — родичі, побратими та односельці.
Похорон Андрія Плитуса. Суспільне Івано-Франківськ
Побратим полеглого військовослужбовця Іван на псевдо Кот пригадує, що Андрій був доброю та щирою людиною, справжнім професіоналом військової справи. З його слів, Андрій Плитус брав участь у найскладніших боях і знищив велику кількість військових РФ.
“Він повернувся у майже оточений Маріуполь, ризикуючи життям, бо знав, що там — його побратими. Там він відразу увірвався в бій, очолив командування розрахунку. З такими людьми ти готовий на все. Такі щирі, вмотивовані, розумні — це елітні бійці, найкращі”, — каже боєць Іван.
Директорка благодійного фонду “Волонтерський штаб 4.5.0” Вікторія Торес розповідає, що Андрій Плитус був відданий Україні аж до загибелі.
“Попри те, що 10 років свого молодого життя, з 2014 року, він провів у боротьбі за Україну, коли ми зустрічалися з ним у зоні бойових дій, Андрій завжди світився, випромінював таку життєдайну силу. Він збадьорював, надихав, що все-таки в нас є шанс на перемогу і в жодному разі не можна опускати руки. Це — людина, яка була справді вірна Україні до смерті”, — каже Вікторія Торес.
“До останнього треба допомагати хлопцям. Хай Господь покарає нашого ворога з неба чи з води”, — сказала на похороні матір загиблого воїна Ганна Плитус.
Що відомо про Андрія Плитуса
Андрій Плитус — родом із Пасічнянської громади. На початку вторгнення РФ в Україну військовий упродовж трьох місяців боронив “Азовсталь”. Згодом потрапив у полон.
З російської неволі Андрій Плитус повернувся 6 травня 2023 року. Після звільнення воїн поїхав на фронт у складі 2 батальйону спеціального призначення. Андрій був заступником командира мінометної батареї по роботі з особовим складом.
Військовий загинув 6 травня 2024 року в бою поблизу села Діброва, що на Луганщині.
