На Франківщині школяр-переселенець грає на трубі, щоб зібрати кошти на потреби ЗСУ
Диван на коліщатках в темній вітальні

На Франківщині школяр-переселенець грає на трубі, щоб зібрати кошти на потреби ЗСУ

Автор: Ігор Василик
24/10/2022 09:54
-Реклама
-Реклама
Будівництво шостого етапу в житловому районі.
-Реклама
-Реклама
-Реклама
купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні

Тетяна Фурман разом із 12-річним сином Максимом 11 червня приїхала з містечка Новий Буг, що на Миколаївщині, до Калуша. Тут хлопець грає на трубі і водночас волонтерить для ЗСУ, пише Правда іф з посиланням на Глузд.

Реклама: Місцеві пропозиції
Ціни на лазерну епіляцію у Києві
Лазерна епіляція пахв: Безкоштовно

Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!

Миколаївську область продовжують обстрілювати росіяни. 12-річний Максим, який навчається в 7 класі, разом із мамою проживав у містечку Новий Буг. Вони вирішили знайти безпечніше місце для життя — і так потрапили у невеличке місто Калуш, що на Івано-Франківщині.

“Перешкод для виїзду не було. Ми знайшли бла-бла-кар і поїхали на захід України з двома рюкзаками”, — розповідає Тетяна Фурман.

Вдома мати з сином залишили кількох котів на сімʼю, яка тепер живе у їхньому будинку в Новому Бугу. Щоб відтворити атмосферу дому, Максим та Тетяна вирішили взяти собі маленьку кішку, яку назвали Стефанією Бандеренко.

“Ми уже втретє змінили квартиру. Спочатку жили у жінки, яка в Іспанії і надала нам своє помешкання. Згодом вона неочікувано зателефонувала і повідомила, що продала квартиру. Ми того ж дня виселились. Але нас прихистила сусідка, яка мешкає на поверх нижче. Побувши якийсь час у неї, вирішили знайти нове житло. От буквально тиждень тому оселилися”, — розповідає мати.

Коли у Новому Бугу були прильоти, у Максима почався посттравматичний синдром. Він погано спав, голосно кричав уві сні. Мати з сином вимушені були виїхати з містечка, щоб зберегти свої життя.

“Якби ми не поїхали, то сиділи б постійно в коридорі і не могли б нікуди вийти. Тут життя продовжується. Максим може робити свої улюблені справи, навчатися”, — ділиться Тетяна Фурман.

Виїхавши з Миколаївської області, жінка планувала восени повернутися додому, але їй досі лячно.

“Максим там навчався у нашій гімназії. Він не хотів її залишати, але так вийшло, що не можна навчатися у двох школах. Тепер, під час онлайн-навчання, він все одно заходить у зум, щоб подивитися на свій клас, учителів”, — каже жінка.

“Зрозумів, що ЗСУ потрібні гроші”: про волонтерство на трубі у Калуші

Граючи на трубі

12-річний Максим малює із 4 років. А в Калуші хлопець пішов у хореографічний колектив “Веселі гуцулята” і зразковий театр пісні “Гармонія”, які займаються благодійними концертами. Хлопці та дівчата віком від 14-ти до 20 років організували понад 15 концертів, де назбирали більш як 100 тисяч гривень для полку “Азов”.

“Ми шукали музичну школу, а потрапили у зразковий театр пісні. Керівниця театру Віталіна Липовська вирішила працювати з Максимом, адже його задатки їй дуже сподобалися”, — говорить Тетяна Фурман.

Ще одне захоплення Максима — гра на трубі. Хлопець із нею уже рік.

Максим не любив грати на трубі, мамі доводилось його змушувати, але в Калуші у нього зʼявилося таке бажання. Він уже хотів заробляти вокалом, та в нього немає ані мікрофона, ані колонки.

Сімʼя, яка залишилася жити у їхньому будинку в Новому Бугу, надіслала Максимові трубу.

“Я побачив дідуся з тромбоном, який заробляв грою на інструменті, і вирішив теж так робити. Спочатку хотілося собі заробити, але потім зрозумів, що ЗСУ потрібні кошти”, — ділиться Максим.

Тетяна Фурман каже, що у Максима труба маленька й неважка.

“Він уже на слух вловлює мелодії, записує собі не нотами, а просто пальцівками (пише, яким потрібно грати пальцем)”, — промовляє мати.

Загалом 12-річний Максим зібрав більш як 2 тисячі гривень. Коли тепла погода і немає концертів, то хлопець біжить на вулицю. Він не може бути там довше, ніж пів години, бо у нього починають пухнути і боліти губи.

“Кошти, які я зібрав, віддав у Благодійний фонд “Союзу українок”. Коли назбираємо певну суму, знову віднесу для ЗСУ”, — ділиться хлопець.

Максим щиро вдячний військовим за те, що вони його захищають.