7 квітня у Стецівському ліцеї Снятинської громади на Івано-Франківщині відбувся забіг “Біжу за безвісти зниклих героїв України”. До нього долучилися приблизно дві сотні учасників.
Про це розповіла ініціаторка заходу, медична сестра Стецівського ліцею Марина Николайчук, пише Суспільне.
7 квітня відзначають Всесвітній день здоров’я. За її словами, ідея присвятити захід безвісти зниклим воїнам у жінки виникла через те, що її свекор наразі перебуває у такому ж статусі.
Учні Стецівського ліцею, які взяли участь у заході “Біжу за безвісти зниклих героїв України”, 7 квітня 2026 року. Альона Стефаник
“Я мала б з дітьми провести бесіду саме про здоров’я. Але вирішила, що біг — це здоров’я, і запропонувала цю ідею директору ліцею. Іван Іванович підтримує всі такі мої ініціативи щодо безвісти зниклих. 12 січня у нас встановили “Прапор надії”. Це також підтримав директор. І цю ідею він схвалив, сказав все організувати. Так учасникам видали наліпки, що кожен біжить за свого героя. Це був символічний забіг”, — каже Марина Николайчук.
Ініціаторка заходу “Біжу за безвісти зниклих героїв України” Марина Николайчук, Стецева Івано-Франківської області, 7 квітня 2026 року. Альона Стефаник
Участь у забігу взяли учні 1-11 класів Стецівського ліцею, вчителі, дирекція освітнього закладу, адміністрація, а також рідні безвісти зниклих воїнів.
Наліпки зі світлинами та іменами зниклих безвісти воїнів. Альона Стефаник
“Я хотіла, щоб діти зрозуміли, що ми маємо говорити про безвісти зниклих, маємо боротися за них і кричати будь-де та будь-коли. В усі дзвони бити, щоб наші полонені та безвісти зниклі повернулися додому”, — додала ініціаторка заходу.
Забіг “Біжу за безвісти зниклих героїв України” у селі Стецева на Івано-Франківщині, 7 квітня 2026 року. Альона Стефаник
Під час забігу провели тематичні перформанси.
Мольберти зі світлинами з акцій на підтримку військовополонених та зниклих безвісти бійців, село Стецева на Івано-Франківщині, 7 квітня 2026 року. Альона Стефаник
“У нас була “Жива картина”. На мольбертах — полотна зі світлинами з різних акцій на підтримку безвісти зниклих зі Львова, Києва, Чернівців. А також гасла, як-от: “Борімося за них так, як вони боролися за нас”. Також поставили великодній стіл з кошиками, стілець та берці як символ того, що вдома чекають на безвісти зниклих воїнів”, — каже Марина Николайчук.
Берці, військовий кітель та великодній стіл, Стецева на Івано-Франківщині, 7 квітня 2026 року. Альона Стефаник
Подію присвятили безвісти зниклим воїнам 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, а також бійцям зі Снятинської й Заболотівської громад.
Учасник забігу “Біжу за безвісти зниклих героїв України”, 7 квітня 2026 року. Альона Стефаник
“Мені офіцер зі 102 бригади сказав свою улюблену фразу — Freedom is not free. І справді, свобода наша — не безкоштовна, бо ми платимо за неї ціною життя наших воїнів. Це, напевно, найгірше та найболючіше, що може бути”, — розповіла Марина Николайчук.
Забіг “Біжу за безвісти зниклих героїв України” у селі Стецева на Івано-Франківщині, 7 квітня 2026 року. Альона Стефаник
З її слів, на квітень 2026 року орієнтовно 100 військових зі Снятинської та Заболотівської громад вважаються зниклими безвісти. З них троє офіційно перебувають у російському полоні.
