У Надвірній, що на Івано-Франківщині, волонтери благодійного фонду “Карітас-Надвірна” облаштували прихисток для людей, які втратили житло через війну. У ньому зможуть тимчасово проживати приблизно сто людей.
Про це кореспондентці Суспільного розповів логіст організації Василь Будзак, передає Правда ІФ
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
З його слів, кошторис проєкту складає майже 8 млн грн. Гроші для ремонту шелтера надав “Український гуманітарний фонд” у межах проєкту “Гідна допомога внутрішньо переміщеним особам у західній частині України”.
Ремонт у прихистку розпочали ще у серпні. Приміщення, де облаштували шелтер, у довгострокову оренду волонтерам надала Надвірнянська міська рада, каже Василь Будзак. 24 жовтня сюди почали заселяти перших мешканців. Зараз у прихистку тимчасово проживають 47 людей, які переїхали з Чернігівщини, Запоріжжя та Донеччини.
“У нас, звісно, є черга. Вже є планове заселення. Є ще деякі нюанси, можливо, дещо не дороблене, але люди вже є. Ми знаємо, в які кімнати вони будуть заселятися. Ми їх розподіляємо за категоріями, наприклад, щоб старші люди жили в одній кімнаті. Бо в нас немає стільки кімнат, щоб можна було жити по двоє. Тому від п’яти до семи людей проживатимуть в одній кімнаті. Ми стараємося, щоб усі вони були задоволені, щоб були комфортні умови для мешканців”, — розповів Василь Будзак.
В одну з кімнат заселилася вимушена переселенка зі Слов’янська Каріна. Вона переїхала на Івано-Франківщину з 5-річним сином, мамою та сестрою. Майже п’ять місяців родина жила у навчальному закладі в Яремчі.
“Ми сподівалися, що буде так, як у 2014 році, що за два-три тижні все минеться. Тому й не хотіли виїжджати. Але було страшно за дітей. Нам казали, що вимикатимуть світло, газ, й треба їхати. Те, що ми — з Донбасу, не означає, що ми — мос**лі чи — за “рускій мір”. Ні! Ми — проти війни. Ми хочемо, щоб наші дітки ходили в садок, до школи. Моя дитина плаче, хоче додому дуже, сумує. Нам теж важко, але ми сподіваємося, що все-таки скоро повернемося”, — говорить жінка.
У ліцеї в Яремчі також проживала Алла Саліхова. Вона з донькою та онуком переїхала 28 березня з Лисичанська. Із собою родина також забрала собаку Рубіна. Зараз, каже Алла Саліхова, вони звикають до нового місця.
“Стріляли, бомбили. Усі бігли й тікали, куди могли. Ми понад місяць просиділи в бомбосховищі, нерви здали. Діти підганяли, казали: “Мамо, виїжджай, ми дуже хвилюємося за тебе”. Зараз ми дуже вдячні людям, які нас прийняли. Нам йти нікуди й нема за що. А тут ми маємо все: і холодильник, і мікрохвильову піч, і пічку, і санвузол. Тут умови хороші”, — сказала Алла Саліхова.
Прихисток облаштували на двох поверхах. У приміщенні є підвал із захисним укриттям. Усього у шелтері волонтери облаштували 14 нових кімнат, пральню, кабінет психолога та дитячу відпочинкову кімнату.
Оговтатися після пережитого переселенцям допомагатимуть соціальні працівники та психологи.
“Ми працюємо і з дорослими, і з дітьми, бо і тим, і тим потрібна допомога. Надаємо психологічну допомогу. Люди звертаються з якимись своїми страхами, переживаннями. У них — постійний стрес, нові місця, нові люди, якісь незрозумілі ситуації. Важко це все пережити, тому вони звертаються до нас”, — розповіла психологиня Уляна Дутчак.
За словами логіста фонду “Карітас-Надвірна” Василя Будзака, волонтери планують відкрити ще один шелтер для переселенців у селищі Битків Надвірнянського району. У приміщенні старої амбулаторії вже розпочали ремонтні роботи.
