Скіфський воїн, поховання якого віком 2500 років виявила у Запоріжжі археологічна експедиція Національного заповідника “Хортиця”, був лучником, кочівником, більшість часу проводив на коні й мав високий зріст.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Про це повідомили учасники археологічної експедиції, пише Укрінформ.
“Експедиція Національного заповідника Хортиця протягом двох місяців працювала на ґрунтовому скіфському могильнику. Нам вдалося знайти непограбоване, що є рідкістю, скіфське поховання. Це чоловік, коли він помер, йому було років 35-40”, – розповів кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника “Хортиця” Дмитро Никоненко.
Археологи впевнені, що скіф був воїном-лучником, кочівником.
На тазових кістках дослідники побачили сліди, які говорять про те, що людина проводила на коні більшість часу.
“Це не землероб, це воїн-скіф. Похованню 2500 років. Поховальна споруда була глибокою. Глибина могильної ями – 3 метри. Вона була непроста, це катакомба, тобто спочатку виривали вхідну яму, потім робили нішу – підземну будівлю, підземний дім, куди клали загиблого. Вхід до ями забудовували великим камінням. Зазвичай, це один два камені, а ми маємо справу з великою кількістю каменів, частина яких важить більше ніж 200 кг. Люди дуже старались, аби його поховати, тобто це не рядова людина”, – додав Никоненко.
Зріст воїна – 1,8 м. Це дуже висока тогочасна людина, адже скіфи зазвичай мали зріст1,6 м.
Поруч із воїном знайдені рештки барана, а також ніж з кістяних руків’ям і колчан із бронзовими стрілами. Кількість стріл археологи зможуть назвати, коли завершать вивчати поховання.
Як розповів директор Національного заповідника “Хортиця” Максим Остапенко, вгорі над похованням був кромлех – коло із гранітних каменів.
“Тут курганів не будували. Із каменя робили різні конструкції”, – сказав Остапенко.
Саме він в 1995 році знайшов на цьому місці скіфське поховання жінки, в якому було дзеркальце, намисто і посудина, з якої в давнину пили вино – канфар. Всі ці речі були імпортні й виготовлені на території Єгипту.
