На Івано-Франківщині майже 95% дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, охоплено сімейними формами виховання. Від початку цього року до родин уже влаштовано 76 дітей.
В області функціонують 14 дитячих будинків сімейного типу, 84 прийомні сім’ї, 21 сім’я патронатних вихователів, а також 674 родини опікунів і піклувальників. Але цього не достатньо, пишуть Версії.
Саме про важливість сімейного середовища для розвитку дитини говорили в Івано-Франківську під час заходу «Жива книга: відверті історії турботи про дітей». Патронатні вихователі, прийомні батьки, опікуни й усиновлювачі, батьки-вихователі та наставники ділилися досвідом підтримки дітей у складний період їхнього життя та що вони роблять аби разом написати нову щасливу сторінку їхнього дитинства.
Зустріч організувала Міжнародна благодійна організація «Партнерство «Кожній дитині» спільно з Івано-Франківською обласною військовою адміністрацією та Обласною службою у справах дітей в рамках проєкту «ПОВЕРНЕННЯ: Україна-родина-дім».
Захід відкривала Голова Івано-Франківської області Світлана Онищук та керівниця Обласної служби у справах дітей Марія Євчук. Серед гостей були також керівники служб у справах дітей, представники громад, надавачів соціальних послуг, громадських та благодійних організацій, зацікавлені темою наставництва та сімейних форм виховання. Загалом до участі в «Живій книзі» долучилися понад 50 учасників.
Про проєкт «ПОВЕРНЕННЯ: Україна — родина — дім», в рамках якого відбулася «Жива книга», про результати та його ключові завдання розповідала експертка МБО «Партнерство «Кожній дитині» Ольга Павлик:
«Жива книга» в Івано-Франківську стала майданчиком для пошуку не лише прийомних чи патронатних сімей, а також і наставників підлітків та молодих людей, вихованців інституційних закладів. Сьогодні вперше за весь час проведення серії тематичних заходів поряд з іншими сімейними формами виховання звучатимуть історії наставників, – зазначає Ольга Павлик.
Наставник — це не спонсор, не вихователь і не усиновитель. Це значущий дорослий, який добровільно стає для підлітка, молодої людини, яка була чи є вихованцем інституційного закладу, старшим другом, провідником у самостійне життя та надійною опорою і який може сказати: «Ти не один».
Наразі наставника потребують 135 молодих людей віком від 14 до 18 років – вихованців інституційних закладів, які вже повернулися в Україні із евакуації з-за кордону. Тому, в тому числі і через публічні заходи, ми шукаємо осіб, які допоможуть дітям написати нову, щасливу сторінку їхнього життя».
Досвідом наставництва під час заходу поділилися 2 «живі книги» – Ілона та Марія. Вони обоє допомагають підліткам, 16-річній дівчині та 16-річному хлопцю, соціалізуватися, опанувати фінансову грамотність, знайти відповіді на питання та опору в житті. Обоє дітей повернулися із Польщі, куди були евакуйовані із Запорізької області у складі інституційного закладу.
«Я подумала, чим я можу стати корисною в системі захисту дітей, я ще надто молода, щоб бути прийомною мамою чи мамою-вихователькою. Та якось я натрапила на одну блогерку, яка розповідає про своє усиновлення, а також про можливість наставництва. Я цим зацікавилася і вирішила, що можу спробувати. Тепер я вчу підопічну як готувати собі їжу, обирати одяг, як планувати бюджет та ділюся іншими практичним порадами», – Ілона Шевченко, клінічна психологиня.
Про свій досвід виховання дітей розповіла Наталія Дмитрієва — мама-вихователька дитячого будинку сімейного типу з Оріхова Запорізької області. Із початком повномасштабного вторгнення, коли ближні села і міста були під тимчасовою окупацією, Наталя із дітьми в одну ніч зібрали найцінніші речі в наплічники та поїхали на Івано-Франківщину. Жінка каже, що їх тут радо прийняли, а згодом в місті Городенка вони отримали великий комфортний будинок. Наталя згадує:
«Старші діти самі мені казали: мамо, давай візьмемо більше дітей. Зараз триває війна і ще більше дітей потребують підтримки – ми будемо тобі допомагати. Таким чином в нас тепер 10 дітей, в тому числі 6 дітей, які повернулися із-за кордону, куди були евакуйовані у складі інституційного закладу».
Дитячий будинок сімейного типу Наталії Дмитрієвої та гості події
Ще однією «живою книгою» стала патронатна вихователька Наталія Мартинович із помічницею донькою Альбіною. Вони створили сім’ю патронатного вихователя у січні 2025 року в Богородчанській громаді. Попри те, що Наталія із чоловіком Юрієм виховують власних чотирьох дітей, подружжя вирішило також допомагати дітям, сім’ї яких перебувають в кризі. Таким чином патронатна сім’я надала послугу вже для трьох дітей, серед яких підліток ті діти раннього віку. Наталія не лише дбає про дітей, а й підтримує їхніх батьків та опікунів порадами та власним досвідом.
Фінальне фото: Сімейні форми виховання з організаторами події та представниками громад
Загалом про власний шлях до прийомного батьківства, усиновлення, опіки, наставництва, створення будинку сімейного типу, сім’ї патронатного вихователя під час заходу «Жива книга: відверті історії турботи про дітей» розповіли 9 «живих книг».
Це був вже 17-й захід із циклу «Жива книга». Зустрічі проводяться з 2024 року, щоб розвивати і популяризувати сімейні форми виховання у різних областях України та ділитися найкращим досвідом.
Довідково: На початку повномасштабного вторгнення у складі інституційних закладів за кордон евакуювали 4 811 дітей з різних областей України. На сьогодні за кордоном перебуває ще 1307 дітей, решта – повернулися в Україну в свої біологічні сім’ї, влаштовані в сімейні форми виховання, вступили у навчальні заклади. 424 дитини із Донецької, Запорізької та Луганської областей, що ще перебувають за кордоном, не можуть повернутися в свої громади, тому для них шукають нові люблячі родини серед сімейних форм виховання в громадах інших областей України.
Захід реалізується в рамках проєкту «ПОВЕРНЕННЯ: Україна-родина-дім» виконується спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Partnership for Every Child / Кожній дитині, Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, Державною службою України у справах дітей, Національною сервісною службою України, Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей за фінансової підтримки Ірландської допомоги розвитку та уряду США.
