Сьогодні Верховинська громада у глибокій скорботі провела в останню земну дорогу свого захисника — підполковника служби цивільного захисту, старшого сержанта Збройних Сил України Петра Кизика.
Про це повідомляє Верховинська селищна рада.
Що відомо про захисника
Народився Петро Богданович на Львівщині, у Яворівському районі, 18 червня 1978 року. Зростав у великій сім’ї, серед трьох сестер і двох братів, між котрими панувала любов і згода, яку вони понесли і в доросле життя. Після закінчення Кам’янобрідської середньої школи, у 1995 році вступив до Львівського пожежно-технічного училища МВС.
У Верховину приїхав у 1998 році за направленням на роботу у СДПЧ-17. Перших два роки працював інспектором групи із обслуговування сільської місцевості, а згодом займав інші, в тому числі й керівні посади: начальник караулу, заступник начальника пожежної частини, провідний фахівець. Завершив свою трудову діяльність у жовтні 2020 року.
Був відзначений «Золотим Хрестом»
У перші дні, з лютого 2022 року, Петро пішов до Верховинського РТЦК та СП, і служив у роті охорони. А з весни 2023 року перебував у зоні бойових дій, служив на Донецькому та Харківському напрямках, у складі військової частини 0998. Наказом Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного 28 грудня 2023 року був відзначений «Золотим Хрестом», подяками та іншими нагородами.
“З кожним днем війна підточувала здоров’я нашого захисника, але Петро з останніх сил залишався вірним військовій присязі. На жаль, важка хвороба забрала його від сім’ї, родини, яку любив безмежно, племінників, для котрих був добрим прикладом, сусідів та всієї Верховинської громади, яка втратила ще одного мужнього Захисника. Більше тижня у військовому госпіталі, де після інсульту перебував Петро, лікарі боролися за його життя”, – йдеться у дописі.
Верховинці назавжди збережуть у своїх серцях вдячну пам’ять про Воїна Світла Петра Кизика. Він житиме у спогадах дуже багатьох людей, котрі знали його як дяка верховинського храму УГКЦ, як досвідченого фахівця пожежно-рятувальної служби, як вірного і надійного друга, як добру і щиру Людину, як мужнього Воїна.
