У Ворохті на Івано-Франківщині 30 червня 2023 року попрощалися із полеглим 36-річним командиром взводу протитанкових керованих ракет роти вогневої підтримки 78 полку спеціального призначення “Ґерць” Юрієм Саманюком на позивний Тринадцятий.
Про це повідомляє з місця події кореспондентка Суспільного, передає Правда.іф.
Провести Юрія Саманюка в останню путь прийшли родичі, друзі, побратими.
Люди виходили на дорогу та зустрічали скорботний кортеж з полеглим воїном, стоячи на колінах.
Воїн брав участь в обороні Києва, Харкова, боях на Ізюмському напрямку, обороні Соледара і Бахмута.
Юрій Саманюк був тренером з рукопашного спорту, виготовляв меблі. Чоловік займався фрі-файтом, рукопаш гопаком, спортивним туризмом та грою на народних музичних інструментах.
Кум військовослужбовця Любомир Бевзюк каже: в цивільному житті вони обоє займалися фрі-файтом, а на війні зі зброєю в руках захищали незалежність України, хоча воювали на різних напрямках.
“Юра був одним з тих людей, який мені завжди дзвонив, питав, як я, і знав, що сказати, щоб мені стало легше, підтримати. Я так само часто телефонував до нього і підтримував”, — каже Любомир Бевзюк.
З його слів, найважче Юрію Саманюку було в Бахмуті. Тож зрадів, коли отримав від нього SMS, що їхню групу вивели звідти.
Бойовий шлях Юрія Саманюка розпочався у складі Української добровольчої армії. Згодом боєць служив в окремій мобільній групі вогневого ураження “Коршун-team” 93 ОМБр “Холодний Яр”.
Побратим Юрія Геннадій Корнєв розповідає: кілька місяців вони воювали разом, але донедавна переписувалися ледь не кожного дня. Військовий приїхав з Житомирської області, аби попрощатися зі своїм другом.
“Він був глибокою людиною. Він досягав максимального рівня пізнання. До Юри притягувало людей, які також цього прагнули. Але сказати, що він був там якимось військовим кар’єристом — ні. Скажімо так, він брав на себе ці обов’язки керувати, тому що просто в нього не було іншого вибору”, — розповідає Геннадій Корнєв.
Після загибелі командира Саманюк очолив окрему мобільну групу вогневого ураження. На честь полеглого командира група взяла назву “Оріль”.
28 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський підписав указ про нагородження Юрія Саманюка орденом “За мужність” III ступеня.
Після служби у 93 ОМБр “Холодний Яр” чоловік став командиром взводу протитанкових керованих ракет роти вогневої підтримки 78 полку спеціального призначення “Ґерць”.
Боєць взводу Сергій Корж каже: військової справи навчився саме від свого командира Юрія Саманюка. З його слів, загинув Юрій Саманюк поблизу Запоріжжя. Йому в шию навиліт потрапив мінометний уламок.
“Пішов розміщувати хлопців на позицію, почався мінний обстріл. 120 міна прилетіла десь біля нього. Можна сказати, на місці загинув. Але хлопці, які його діставали, кажуть: ще навіть намагався собі якось допомогти”, — каже Сергій Корж.
Юрій Саманюк загинув 25 червня 2023 року у боях поблизу села Мала Токмачка Запорізької області. Поховали воїна на кладовищі у селищі Ворохта. У нього залишилися батько, сестра, дружина та двоє дітей.
