Увечері 22 березня в селі Дегова Рогатинської громади на Івано-Франківщині шестеро чоловіків напали на ветерана російсько-української війни та художника Олександра Лисого. Ветеран отримав струс мозку, забій щелепи та перелом носа. За його словами, напад стався через неприязнь до військовослужбовців та підозру, що він нібито “здає чоловіків у ТЦК”.

Пів року штурмів, звільнення Херсона, важкі контузії й пухлина в мозку

“Це важко, я вам скажу, бо на початку війни всі були єдині, а потім ті, хто відвоював і відслужив, уже більше ненависні тим, хто на початку війни сховався. І це — правда”, — говорить Олександр Лисий.

Ветеран родом із села Приозерне Рогатинської громади. У 2021 році чоловік вступив на військову службу за контрактом. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну Олександра застало у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила, пише Суспільне.

Він служив водієм-санітаром, навідником бойової машини піхоти, гранатометником, снайпером, виконував бойові завдання на Донеччині, Луганщині, Запоріжжі, Миколаївщині, брав участь у звільненні Херсона. Чоловік розповідає, що мав піврічний досвід безперервних штурмів.

Через важкі контузії в Олександра в мозку утворилася пухлина. Її медики виявили у 2023 році.

“Розміром, як тенісний м’ячик. Кажуть, що доброякісна, але навколо неї може створюватися декілька інших. У побратима — така сама, але в нього вже почав виходити гній із вух. Вона розширюється, і відмирають частини мозку. Через це у мене зараз проблеми з пам’яттю і з мовленням”, — розповідає чоловік.

Лікарі визнали Олександра обмежено придатним та встановили другу групу інвалідності. Надалі віськовий служив на інженерній посаді в Чорнобилі. 30 вересня 2023 року звільнився з війська.

Художник, психолог і організатор мистецьких подій

Після звільнення Олександр Лисий почав займатися психологічною реабілітацією й арттерапією для військовослужбовців, організовувати мистецькі заходи для дітей.

“Організовую і співпрацюю зі школою мистецтв. Зараз разом пишемо картину розміром 2 метри на 1 метр 80 сантиметрів. Скоро завершимо й презентуємо. Крім того, я вивчаю філософію, пишу книжку”, — ділиться ветеран.

Також Олександр Лисий — художник.

“Мої картини з посттравматичного періоду виставлялися в Івано-Франківську, Польщі, цьогоріч планую поїхати у Францію. Тематика робіт — військова, ними я позбавлявся від деяких проблем з ПТСР. Сім картин — в техніці асамбляж, де я використав і свою військову форму, й предмети, що були на мені під час бойових завдань”, — розповідає Олександр Лисий.

“Я кілька разів “відключався”, а вони мене відливали й другий раз били”

Ветеран каже, що планує відкривати будівельну фірму й шукає найманих працівників. Увечері 22 березня він вирішив запропонувати роботу своєму односельцеві.

“Це — такий чоловік, що коли вип’є, то весь час іде на конфлікт. Йому — років 45. Одного разу він уже побив військового під магазином. Але я вирішив з ним примиритися й запропонувати роботу. Прийшов, стукаю, він виглядає через браму. Я кажу: йдемо на мирову, в мене буде робота, можемо співпрацювати. Він мене вигнав”, — розповідає Олександр Лисий.

Після цього, пригадує чоловік, він пішов пропонувати роботу іншій людині — також ветерану війни з третьою групою інвалідності. Тим часом, каже Олександр, перший односелець подзвонив своєму братові, й за 20 хвилин той приїхав разом з п’ятьма чоловіками на чорному мінівені.

“Серед них були рогатинські таксисти. Їм десь від 22 до 30 років. Там було темно, бо вже біля дев’ятої години, але одного я впізнав. Він мене возив весь час із Рогатина. Мене з того будинку ветерана витягнули на вулицю, за браму. Кажуть: “Зніми окуляри”. Я зняв, і мені відразу — в лице. Я зігнувся, потім один “підлітає” і знову б’є в лице, але вже з ноги. Я впав на коліна, й потім решта давай мене копати”, — розповідає Олександр Лисий.

Після цього, продовжує ветеран, він вперше втратив свідомість.

“Я кілька разів “відключався”, а вони мене відливали й другий раз били. Мене копали й по плечах, і по нирках, і по ногах. Я хочу встати, але вже чую, що знову б’ють ногами по голові. Лаялися, казали, що “я заслужив”. Потім мене до брами ще головою били. Принесли води, “відкачали” і ще кілька разів вдарили з кулака в обличчя”, — каже Олександр Лисий.

З його слів, побиття тривало приблизно 30 хвилин.

“Ветеранів серед них не було. Їхній мотив — скоріш за все ненависть до військовослужбовців. Мабуть, вони думають, що я їх “здаю” в ТЦК. Але я ніколи не працював у ТЦК”, — говорить Олександр.

“Одне око в мене взагалі закрите, нічого не бачу”

Олександр Лисий розповідає, що від гірших наслідків його врятував ветеран, до якого він прийшов із пропозицією роботи.

“Якби не він, то, може, й забили б. Він забрав мене до хати, я там оклигав, подзвонив якраз у “швидку” і поліцію. Після обстеження мені сказали, що є струс мозку, забій м’яких тканин, забій щелепи й, можливо, перелом носа. Одне око в мене взагалі закрите, нічого не бачу. Зараз мене покололи, ще ходитиму до лікарів”, — каже Олександр Лисий.

Що кажуть у поліції

За фактом побиття слідчі розпочали провадження за ст. 125 Кримінального кодексу України. Наразі поліцейські встановлюють причетних до інциденту, а також усі обставини події. Триває досудове розслідування, прокоментувала Суспільному речниця поліції в області Христина Максимчак.