Вірогідно, заклад для лікування хворих на туберкульоз жителів міста і району буде збережено, але в урізаному вигляді, без стаціонару у Войнилові. Цього тижня відбулося засідання позачергової сесії Калуської районної ради. Приводом для його проведення стало майбутнє Калуського протитуберкульозного диспансеру. Як виявилося, часу на реформування закладу охорони здоров’я немає, відтак районна рада опинилася перед вибором: або ліквідувати диспансер, або з 1 квітня фінансувати його самостійно. Насправді, вибору в райради не було: незабезпеченість по зарплаті на цей рік становить 3 млн гривень. Відтак жодних ресурсів для того, щоб «потягнути» ще й протитуберкульозний диспансер, районний бюджет не має, пише Правда.іф з посиланням на Вікна.
На розгляд сесії винесли проєкт рішення «Про припинення Калуського протитуберкульозного диспансеру». Як випливає з преамбули, рішення продиктоване медичною реформою та припиненням видатків із обласного бюджету на фінансування протитуберкульозного диспансеру з 1 квітня цього року. А ліквідація відбувається за пропозицією Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
У обговоренні цього питання взяли участь представники Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА, які пояснювали безальтернативність рішення про ліквідацію медичного закладу. За словами заступника директора обласного департаменту охорони здоров’я Володимира Чемного, з 1 квітня фінансування закладів охорони здоров’я, які надають допомогу вторинного і третинного рівнів, буде залежати від Національної служби здоров’я України і відбуватиметься відповідно до укладених договорів, а місцеві органи влади мають забезпечувати видатки на енергоносії. Для укладання угоди з НСЗУ заклади мають бути перетворені на комунальні некомерційні підприємства. В області є п’ять протитуберкульозних диспансерів у районах. З них три вчасно змінили свій статус (у Долині, Косові і Тисмениці), ще два – Калуський і Коломийський — не встигають це зробити (для фінансування з 1 квітня потрібно подати документи в НСЗУ до 23 лютого) і, відповідно, не зможуть укласти угоду. Відтак заклади не будуть фінансуватися, а тому не зможуть функціонувати.
Як зазначив Володимир Чемний, свого часу проходила робота над об’єднанням усіх протитуберкульозних диспансерів області в одну структуру, на зразок станцій швидкої медичної допомоги. Проте тоді «не було бачення депутатського корпусу районних рад».
Представники обласного департаменту частину відповідальності поклали на районну владу. Так, за словами Володимира Чемного, в липні минулого року департамент звертався до районної ради з пропозицією перетворити протитуберкульозний диспансер на комунальне некомерційне підприємство, але цього зроблено не було. Утім, як зазначив голова районної ради Віктор Гільтайчук, депутати приймали рішення, які пропонувала область, причому — вчасно. Так, 20 червня минулого року Калуська районна рада затвердила рішення про передачу Калуського протитуберкульозного диспансеру у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківської області. Згодом, у жовтні, внесла до нього зміни, передавши на баланс обласної ради цілісний майновий комплекс Калуського протитуберкульозного диспансеру. 20 грудня обласна рада своїм рішенням прийняла диспансер у спільну власність громад області. Зараз обласна рада планує відмовитися від Калуського диспансеру: на її сайті вже оприлюднили проєкт рішення про втрату чинності рішення від 20 грудня. Тобто, утримувати диспансер за рахунок обласного бюджету після 1 квітня не планують.
За словами Володимира Чемного, є два можливі варіанти для збереження на Калущині штату фахівців та можливості отримувати фтизіатричні послуги в цілому: утворити при Калуській районній лікарні відповідний відділ або ж стати підрозділом Тисменицького протитуберкульозного диспансеру.
З інших проблем, які треба буде вирішувати, наступні: скороченя фтизіатричних ліжок (в області їх є 700, а має залишитися 170). Крім того, до стаціонарів — окремі вимоги: тут має бути анестезіологічний відділ, інтенсивна терапія, можливість проведення операцій тощо. Це означає, що навіть за умови збереження в Калуші протитуберкульозного відділення чи підрозділу Тисменицького диспансеру, стаціонар у Войнилові функціонувати надалі не буде. Зараз тут є 60 лікарняних ліжок. За минулий рік у стаціонарі пролікувалися 170 чоловік, у тому числі 30% — мешканці інших районів.
Судячи з усього, реформа медицини йде до того, що соціальні моменти відходять на другий план. Значення матиме тільки фінансування. Минулого року на утримання Калуського протитуберкульозного диспансеру виділили 12 млн гривень. За підрахунками НСЗУ, починаючи з квітня і до кінця року, можна буде отримати 3,9 млн гривень. Це означає, що навіть, якби заклад вчасно перетворили на комунальне некомерційне підприємство, без серйозних додаткових асигнувань із місцевого бюджету в існуючому форматі він би не вижив.
До речі, в Коломиї протитуберкульозний диспансер, як ішлося на сесії, теж ліквідовують. Тут планують створити підрозділ Косівського диспансеру.
На сесії також виступив головний лікар Калуської районної лікарні Микола Гудим. За його словами, тут ще не провели розрахунків щодо доцільності відкриття фтизіатричного відділення. Крім того, лікарню чекають непрості часи – тут вже скоротили 40 працівників і 15 ліжок. Фінансування від НСЗУ очікують на рівні 19,4 млн гривень, а лише на зарплату потрібно буде 22 млн гривень.
Головний лікар Калуського протитуберкульозного диспансеру Ольга Кузик повідомила, що тут уже скорочують працівників наполовину – залишилося 46 посад у Калуші та Войнилові. Також підраховано, що якщо в Калуші залишиться 17,5 посади (а це мінімальна потреба, зокрема, має бути завідувач підрозділу, чотири лікарі-фтизіатри, лікар-рентгенолог, лікар-лаборант плюс середній і молодший медичний персонал) при мінімальній зарплаті, з 1 квітня і до кінця року на зарплату потрібно буде 920 тис. гривень. Тобто, фінансування від НСЗУ на утримання підрозділу мало б вистачати. Щоправда, яким воно буде без стаціонару – спрогнозувати важко. До слова: фінансування медикаментів для лікування хворих на туберкульоз повністю забезпечує держава за іншою бюджетною програмою.
Також, як ішлося на сесії, Тисменицький протитуберкульозний диспансер готовий збільшити свій штат і взяти на роботу медпрацівників у Калуші.
У тих обставинах, які склалися, зазначила голова Калуської РДА Жанна Табанець, іншого варіанту, окрім ліквідації Калуського протитуберкульозного диспансеру, немає. Тож, депутати проголосували за запропонований варіант, а окрім того, районна рада вирішила звернутися до обласної щодо збереження у Калуші фтизіатричної служби. Якщо це вдасться зробити, то в урізаному варіанті, скоріш за все, буде збережено можливість діагностики і амбулаторного лікування, а от пацієнтам із відкритими формами туберкульозу для лікування в стаціонарі треба буде їхати до Івано-Франківська чи Тисмениці.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
