Більше місяця тому в П’ядицькій церкві розпочалися ремонтні роботи. Історія храму за деякими джерелами сягає 1500-их років.
Тричі за історію з різних причин його доводилося відбудовувати. Сучасній споруді – майже 200 років, тож не дивно, що приміщення потребує реставрації.
Брат Микола-Руслан Бойко каже, що служителі церкви поетапно йшли до цієї давньої мети. До останнього не знали, вдасться втілити задумане чи ні, пише Дзеркало Медіа.
«В якийсь момент ми задумали перекрити бляху, десь підмалювати та зробити ремонт. Але після спілкування з фахівцями кооперативу «Зодчий» дізналися справжню цінність нашої церкви, – згадує семінарист. – Виявилося, що наш храм, датований 1827 роком – унікальний у цілому карпатському регіоні.
Справа в тому, що трибанна (трикупольна – ред.) дерев’яна П’ядицька церква Пресвятої Богородиці зроблена без жодного цвяха. Церкви такого ж типу та віку, виконані в гуцульських і покутських традиціях – рідкість.
«Є згадки, датовані 1500-ими роками, що на цьому місці була маленька церква, – розповідає адміністратор храму отець Роман Площак. – Її знищили татари. Тоді відбудували нову, але паламар не загасив свічку, тож друга церква згоріла. Це – вже третя на тому ж місці».
Церкву Пресвятої Богородиці не закрили за радянських часів, як в інших селах, бо люди ходили на службу, попри заборони. В ті часи було звичним оббивати все бляхою. Тепер її планують замінити на гонту, як колись перекривали такі церкви.
«Під цинковою бляхою видно, що й стара гонта ще збереглася», – каже брат Микола-Руслан.
Зараз реставраційні роботи йдуть добре. Священики кажуть, що потрібно замінити буквально кілька брусів, основна ж структура дуже добре збережена.
«До Різдва плануємо, якщо дозволить погода, завершити нижню частину піддашшя та стіни над ним, – продовжує брат Микола-Руслан Бойко. – З наступного року візьмемося за купольну частину: знімемо бляху та відремонтуємо один із куполів, який сів. Далі візьмемося за нижню дерев’яну частину».
Є також потреба в ремонті святилища, дерев’яне покриття стін і підлога в деяких місцях прогнили. А ще в планах – відновити вітражі на вікнах, де вони не збереглися. Це – родзинка церкви в П’ядиках.
Колись у майбутньому мріють відновити ще й іконопис, але зараз проєкт передбачає лише базову реконструкцію структури храму.
Вартість усіх робіт – близько 2 мільйонів гривень. На роботу з гонтою (матеріали, заготівлю й оплату праці майстрів) і деревину вже витратили понад 300 тисяч гривень. Ці кошти вдалося зібрати власними силами: завдяки приватним спонсорам, пожертвам парафіян, а також іспанським єпископам.
«Нам вистачає коштів, щоб завершити нижню частину, а надалі сподіваємося на підтримку меценатів. Йдеться про суму близько 1,5 мільйони гривень», – додає брат Микола-Руслан Бойко.
Завтра, 13 грудня, в приміщенні церкви-пам’ятки в П’ядиках відбудеться урочиста Божественна літургія з нагоди празника святого апостола Андрея Первозванного.
Юлія МАРЦІНОВСЬКА
