Нагадаємо, що у листопаді 2018 року Косівщина була залучена до реалізації ще одного цікавого проекту, пов’язаного із промоцією народних ремесел та формуванням на основі збереженої історико-культурної спадщини якісного туристичного продукту.
Косівська районна рада виступила партнером громадської організації «PERFECT ART GROUP» з м.Києва, яка об’єднала у своїх лавах людей мистецтва, культури, маркетингу та ІT. Їхні захоплення подорожами Україною, особлива заангажованість українськими Карпатами та бажання творити якісний туристичний продукт за європейськими зразками і стандартами вилились у проектну ідею – «Онлайн мапа культурного маршруту народних ремесел Гуцульщини», яку було визнано однією з переможців конкурс проектів національної співпраці у рамках програми «Cultural Bridges», що здійснюється Британською радою в Україні у партнерстві з EUNIC – мережею національних інститутів культури Європейського Союзу, за фінансової підтримки ЄС у межах впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
У рамках вищезазначеного проекту було проведено дослідження частини гуцульського регіону з метою виявлення майстрів та мистецьких осередків, які у своїй роботі опираються на традиції народної культури, відроджують або продовжують розвиток автентичних ремесел та готові до активної співпраці із організаціями, що розвивають культурний туризм на Гуцульщині.
У результаті такого дослідження, командою проекту було обрано 13 майстрів та декілька мистецьких осередків на Косівщині і частково на Верховинщині, з якими було налагоджено попередній контакт. Перед стартом «польових робіт» учасники експедиції проінформували цільові групи про ідею проекту та впевнились у тому, що майстер готовий проводити майстер-класи та екскурсії до майстерні не лише для зйомок, а й в подальшому – для туристичних груп та індивідуальних відвідувачів. Далі – розпочалась експедиція Гуцульщиною, зйомки, комунікація із зацікавленими сторонами, генерування ідей на майбутнє.
Перед початком зйомок громадська організація «PERFECT ART GROUP» презентувала концептуальну ідею свого масштабного проектного задуму для районної та міської ради у місті Косові. Зустріч відбулась за участі міського голови Юрія Плосконоса, заступника голови районної ради Володимира Петричука, фахівців з питань місцевого розвитку. Проект отримав одностайну підтримку, адже розвиток туризму на Косівщині наразі є одним з пріоритетних напрямків роботи, а також важливим інструментом розвитку малого і середнього бізнесу, засобом реалізації мистецького продукту регіону.
Створені у рамках проекту відеоматеріали та стратегія їх подальшого використання доповнюють стратегію культурного розвитку міста Косова та навколишніх населених пунктів, що була розроблена в межах ініціативи “Креативні міста та регіони”. А також інтегруються у концепцію функціонування Центру карпатської культури, що перебуває на етапі створення у рамках іншого, транскордонного проекту, який реалізовується районною радою.
За словами київських партнерів, протягом усього періоду знімальної та експедиційної діяльності команда проекту відчувала зацікавленість та підтримку місцевої мистецької спільноти, фахівців органів місцевого самоврядування району, Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини, майстрів та місцевого населення, що вкотре засвідчило необхідність проведення відповідної роботи.
Разом із загальною презентацією проекту було створено 17 відеороликів. Кожен з них становить цікавість не лише з точки зору розвитку туризму та заохочення відвідання майстерні чи мистецького осередку, а – і як документальне підтвердження існування в регіоні автентичних народних ремесел, деякі з яких є рідкісними або такими, що зникають.
Наприклад, у рамках даної етнографічної експедиції було відзнято майстра мосяжної справи – автентичного гуцульського ремесла, яке ще сто років тому мало широке розповсюдження та забезпечувало побут кожної родини литими й інкрустованими виробами з латуні. Проте на сьогоднішній день цей вид ремесла є надзвичайно рідкісним.
Також було задокументовано поетапний процес виготовлення традиційного гуцульського взуття (постолів), музичного інструменту (тилинки) тощо. Зйомки деяких ремесел – гончарство і обробка шкіри – реалізовувались за участі декількох майстрів. Такий підхід автори ідеї пояснюють тим, що задля висвітлення усіх наявних технік однієї майстерні було недостатньо.
Загалом, усі змонтовані ролики мають однакову структуру, щоб дати максимально повне уявлення про вид ремесла, майстра, локацію та інші особливості. У якості музичного супроводу для відео було використано традиційну народну музику Карпат і Прикарпаття, записану дослідниками впродовж останніх років.
Відзняті та змонтовані відео, що мають на меті презентувати окремого майстра – це лише частина масштабної роботи із створення інформаційно-туристичної платформи «Raido». Власне її презентаційну модель і було розроблено на основі сформованих 16 туристичних активностях Гуцульщини.
Презентаційна версія туристичної платформи була реалізована в кілька етапів:
- Розроблено загальну концепцію, що втілює у собі ідею презентації України світу та, водночас, надання змоги середнім, малим туристичним групам або окремим мандрівникам знайти цікаву для себе туристичну активність, придбати її через мобільний телефон/планшет/комп’ютер та отримати туристичну послугу на світовому рівні. Якість і сервісне забезпечення, за переконанням розробників, повинні бути закладені як у самих презентаціях активностей, так й у зручності їх оформлення чи бронювання.
- У відповідності до запропонованої концепції розроблено «прототип» майбутнього ресурсу: деталізована структура кожної сторінки, її наповнення, розміщення блоків, інформаційних та функціональних елементів. Прототип – є по суті UI та UX туристичної платформи. UX – це User Experience (дослівно: «досвід користувача»). Тобто це те, який досвід/враження отримує користувач від роботи з інтерфейсом. Як користувач досягне мети і на скільки просто буде це зробити. UI – це User Interface (дослівно «призначений для користувача інтерфейс») – те, як виглядає інтерфейс і те, яких фізичних характеристик набуває. Визначає, якого кольору буде ваше «виріб», чи зручно буде людині потрапляти пальцем в кнопочки, чи буде читабельним текст тощо.
- На базі прототипу та концепції було розроблено назву, логотип та фірмовий стиль проекту. Назвою є слово «Raido», що по своїй суті є руною. РУНА, райдо (Raido) – руна руху і розвитку в найширшому сенсі цих слів. Райда (Raido) – чудова руна для людей які вважають найкращим життя у дорозі, люблять подорожі. Головні тези, закладені авторами ідеї у відповідний змін стосуються понять: удосконалення навичок і вмінь, рух; розвиток; зв’язок, подорож, колеса; здібності; возз’єднання; управління; відрядження, поїздка з певною метою, вдалий час для бізнесу.
- Після створення фірмового стилю, на його базі та за структурою розробленого прототипу (UI/UX) було створено дизайн-макет туристичної платформи.
- Дизайн-макет зверстано та підключено до панелі адміністратора, що дає змогу наповнювати та змінювати презентаційну версію туристичної платформи «Raido».
- Кожну із послуг (активностей) було описано та оцінено (базову її вартість), далі – наповнено у розроблений веб-портал (додано відео, фото, структурований та доопрацьований текст) для візуальної демонстрації того, яким чином будуть презентуватись послуги на туристичній платформі.
Окрім окремих відео про майстрів було створено загальне відео – промо-ролик Косівського району.
Таким чином, у рамках проекту «Онлайн мапа культурного маршруту народних ремесел Гуцульщини» було створено новий інноваційно-туристичний, багатофункціональний ресурс Raido (презентаційна версія) для промоції одного з найголовніших скарбів краю – середовища народних ремесел, як мистецького, культурного та туристичного явища.
Це буде особливий ресурс, покликаний надавати туристам різноманітні послуги, що формуватимуться на основі наявної людської, матеріальної, історичної бази народних ремесел. Автори проекту зазначають, що у кінцевому результаті отримаємо продукт, який об’єднав у собі ідеї таких популярних серед туристів порталів як booking.com, tripadisor.com, expedia.com. А Косів, Косівщина і народні ремесла Гуцульщини набудуть більшої присутності у найбільших пошукових системах.
На сьогоднішній день тривають технічні й організаційні роботи для того, щоб протягом найближчих місяців запустити у тестовому режимі роботу платформи Raido на базі районного туристично-інформаційного центру. Запущено процес створення реєстру діючих майстерень, майстрів та осередків народних ремесел, що існують та є активними промоутерами культурного життя регіону і країни. Косівська міська рада та комунальне підприємство «Косів» висловили готовність щодо об’єднання зусиль навколо успішного старту і розвитку відповідної туристично-інформаційної платформи.
