З приходом весняних сутінків, біля ліхтарів, все частіше чути тріпотливу вібрацію крил хрущів, а не засунувши фіранки, жуки ритмічно битимуться об скло вашого вікна — перепони на півдорозі до світла.
Як пояснив “МІСТУ” доцент кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету Андрій Заморока, цьогоріч перші хрущі “вилізли” ще 16 квітня. Через аномальну та гарячу погоду, з кожним роком хрущі з’явлються все швидше. Для людини травневий жук є абсолютно безпечним, однак його личинки можуть “підгризати” посіви.
А от те, що хрущі шкодять лісу — міф. Жук харчується першим молоденьким листям, натомість активний період життєдіяльності дерева триває.
Личинки живуть в грунті та можуть пошкоджувати картоплю на полях, посіви. Однак, це не страшно, якщо їх небагато. Тривалість життя хруща становить 4-5 років. Фактично весь час вони живуть у грунті, у вигляді личинки. Під кінець цього періоду, всього на 2 тижні, хрущі “виходять”, аби відкласти яйця. Після цього жук гине, — розповідає науковець.
Не слід плутати хрущів із ведмедицею. Часто ґазди нарікають, що коріння рослин поїла “ведмедка”, насправді ж вона є хижаком, а коренеплодами харчуються саме личинки хрущів.
Цих вусатих жуків вважають ще й своєрідними індикаторами чистоти довкілля.
Якщо на полях багато пестицидів і хімікатів – вони вимирають. Це передусім пов’язане з обробкою полів отрутохімікатами. Масова гибель хрущів є першим сигналом для місцевого населення про забруднене середовище, — підкреслює Заморока.
Тож, винищувати цих комах радять лише у разі їх масовій появі на городах чи полях. А їхня достатня кількість — це добра звістка про незабруднений стан грунтів.