Кількість хворих на коронавірус на Прикарпатті стрімко зростає.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Відтак, на приймальному покої у Калуській лікарні черга з хворих на кілька годин.
Серед хворих не тільки мешканці Калуша, але й Долини. Багатьох людей, цікавить важливе питання, чому в Долинській лікарні немає зараз ковідного відділення?
“Я не люблю критикувати. Бо критикувати завжди легше, ніж робити. Не беруся виснувати, коли не маю всебічно дослідженоі інформаціі. Але! Скажіть хтось, «хто в темі», чому в Долині нема ковідного відділення? Я знаю, що горіла інфекційна лікарня більше, ніж пів року тому. Але ж у нас були задіяні терапевтичне відділення – я там чесно «відковідувала» своіх десять днів і бачила цю «кухню» зсередини. Задіяна була частково реанімація – бо критичних рятували тільки там. Мені й досі перед очима як покійний нині мер Володимир Гаразд з Тарасом Вовківим – керівником «Укрспецтрансгазу» ходять і міркують про кисневу станцію. Вони не тільки міркували – вони іі запустили. І я своіми очима бачила, як той кисень рятував людей. І лікарі наші також були першопрохідницями тут, у глибинці, без столичних чи обласних апаратів та можливостей. І іхня праця – у цих умовах і режимі нон-стоп – була подвигом. Без пафосу і перебільшення.
І ще пам‘ятаю, коли навіть машинки пральноі у реанімаціі не було. І костюмів захисних не було. Але це порівняно доібниці. Це можна було організувати. І організували. Потім підтягнулося і державне забезпечення…
Лікарі і медперсонал пройшли пекло. Але вони змогли.
Тому, коли закрили відділення, бо ковід стих, було радісно. Але невтямки зараз – Івано-Франківськ переповнений, черги під кабінетами сімейних лікарів вартують окремоі розмови – де і ковідні, і ті, що думають, що ковідні, і ті, що сподіваються, що нековідні. Пекло.
І навіть тоді, коли все ж пробираєшся через це пекло, щоби отримати консультацію, скерування на рентген чи у стаціонар, далі пекло ще гірше. Бо на приймальному покоі у Калуші, наприклад, (лишень ковідному!) черга тих же ковідних у кілька годин! Це здоровому годі витримати, а не тому, в кого температура підвищена, сатурація понижена і так далі.
А хворі лікарів розривають – телефонними дзвінками, благаннями допомогти. Хто бачив ковід зблизька, розуміє про що я. А вони безсилі, бо самою підтримкою і заочною порадою ковід не візьмеш.
Тому у мене запитання. І не лише у мене: чому в Долинській лікарні немає зараз ковідного відділення? Може, на те є причини? Принаймні знати ми маємо право?
Заздалегідь дякую за роз‘яснення Olha Ilchyschyn , Ivan Dyriv. Від себе і багатьох тих, хто сьогодні просив написати цей пост”, – написала Галина Лицур-Щадей.
