За можливим фактом розкрадання бюджетних грошей на роботах з відновлення пішохідного переходу через річку Прут у селі Воскресинці, що на Прикарпатті, у поліції відкрили кримінальне провадження, пише Суспільне Карпати.
Село Воскресинці розділене річкою Прут. Частина села на тому боці, що й середмістя Коломиї, та ще 25 хат знаходяться на протилежному. Наталія Іванчук розповідає, що для того, аби дістатися до свого помешкання по той бік річки, вже більше десяти років з чоловіком ходить убрід. Пішохідний міст, який був тут, у 2008-му році змила повінь.
“Про нас забули і в Києві, і в міській раді. Ми тут пропадаємо. Зараз, як ми маємо тут ходити, ніхто не цікавиться. Чому не звертали уваги, коли це все починалося? Може тоді допомогли, підказали б, що не так, що не добре. Коли вже є 50 % зроблено, почали шукати”, – говорить жінка.
За словами жителя села Вокресинці Романа Іванчука, він двічі у тиждень ходить за продуктами у Коломию.
“Нам ніхто не принесе хліба, ми так живемо, як на острові жив колись Робінзон Крузо. Якщо людина захворіє, то легше викопати яму у лісі та поховати, ніж доставити у лікарню. Раніше тут була трохи краща дорога, була кладка лише до половини. Нас обдурили, все тягнули до кінця, зробили лиш до половини, серед річки і все”, – розповідає Роман Іванчук.
Староста села Воскресинці Любомир Білейчук повідомив, що з 2008-го року, відколи селяни почали ходити убрід, тут втопилося троє людей. Збудувати пішохідний міст пробували і раніше.
“Підрядник, який взявся за ті роботи, їх не закінчив. Опори стояли, одна з яких впала. Будівництво він залишив, і ми лишилися повністю без кладки. Люди, як ходили убрід, так і продовжували ходити. Придбали нам матеріали, і люди самі, своїми руками, зробили перехід, який був від дамби до цієї опори”, – пояснив Любомир Білейчук.
Журналіст Євгеній Гапич розповідає, що пішохідний міст будують за повеневі гроші. Він виявив, що на будівництві відсутні матеріали, які прописані у документах. Також на матеріали були завищені ціни. Знайшовши ще низку порушень, журналіст подав заяву у поліцію. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження.
“Підписали акти виконаних робіт, їх закрили, але ці роботи не були зроблені. Це одне із найсерйозніших порушень. Крім того, була невідповідність матеріалів, які вони використовують. До прикладу, стрічка сталева шириною 50 мм на 40 мм, а вони використали стрічку сталеву шириною 40 мм на 4 мм”, – додав Євгеній Гапич.
Згідно з даними ProZorro, перший договір на будівництво моста уклали 15-го вересня 2020-го року. Шостого жовтня підрядник отримав аванс. 18-го грудня підписали додаткову угоду про розірвання першого договору та уклали новий договір на чотири мільйони 800 тисяч гривень.
Будівництвом моста займається підприємець Василь Мельник. За його словами, це вже п’ятий міст протягом року, який він зводить. Чоловік каже, що хоче здати цей об’єкт. Довжина пішохідного мостового переходу у селі Воскресинці становить 336 метрів. Загальна вартість – 8,5 мільйона. Підрядник каже, що за 10-12 робочих днів міст буде готовий.
“26-го грудня зі мною уклали договір. До кінця року залишилося три дні. Трудомісткість робіт по цьому об’єкту – 66 тисяч людиногодин, але, знаючи, що будуть роботи, ми це все виготовляли в цехах. Рами, дошка, прогонові конструкції – усе це було виготовлено та підготовлено. Зараз йде тільки монтаж. Ми вже перевиконали роботи. З тих, що були у договірній ціні, то ще 20 тисяч, у які ми не вклалися, але маємо час, щоб все докінчити”, – сказав підрядник.
У міській раді Коломиї коментувати ситуацію з кримінальним провадженням відмовилися. Також не захотіли розповісти про те, як триває будівництво пішохідного переходу у селі, яке підпорядковується міській раді.
Юристка та експертка з публічних закупівель Ольга Симчич пояснює, що кожна людина може впливати на використання бюджетних коштів завдяки системі ProZorro.
“У 2020-му році в Івано-Франківській області було проведено більше 100 тисяч закупівель. Це – великий масив даних, тисячі робіт, які виконуються одночасно по області. Що більше людей за цим стежить, то більш ефективно витрачатимуться наші гроші. Найкраще – це локальний моніторинг та контроль. Мабуть, всі погодяться, що жителі якогось населеного пункту краще знають, що відбувається у цьому селі”, – зазначила Ольга Симчич.
Детальніше у сюжеті:
