Наприкінці червня та на початку липня у с. Стратині Рогатинської МТГ працювала наукова експедиція «Місто-фортеця Стратин – 2021».
Дослідження організовані кафедрою архітектури і містобудування Інституту архітектури, будівництва і енергетики ІФНТУНГ (керівник експедиції кандидат історичних наук, доцент Зеновій Федунків). Фінансування експедиції взяв на себе колишній учень стратинської школи, житель м. Чікаго (США) Ігор Чиж.
«У ході досліджень проведено ідентифікацію й фотофіксацію укріплень міської фортеці, встановлено стан їх збереженості. А під час картографічного аналізу, натурного обстеження місцевості й зйомки території з квадрокоптера локалізовано місця розташування оборонних споруд укріплень фортеці 17 ст. Зокрема: п’яти бастей чи «турецьких» бастіонів, шести фрагментів валів, чотирьох фрагментів ровів, трьох фрагментів контрескарпів. Також стало відомо, що місця двох в’їзних брам та двох хвірток укріплювалися системою валів, відомою під назвою «захаб», – йдеться у повідомленні Рогатинської міської ради.
Опрацювання результатів експедиції завершать на початку вересня. А результати експедиції дадуть змогу повністю відтворити схематично повний периметр міських укріплень. Пишуть Версії.
Для довідки: у 1606 р. з ініціативи українського шляхтича Василя Балабана на землях села Стратина закладено містечко «Балабанів». Розбудовував його фортифікації та й саме містечко син засновника староста вінницький, теребовельський і рогатинський Олександр Балабан. Нова назва містечку не прижилася. Міські фортифікації й замок в заболоченій місцевості за міськими валами споруджувалися у 1610-1640-х роках. Тоді закладено ринкову площу, ратушу, сакральні споруди (церкву, синагогу, каплички). Під керівництвом невідомого інженера-фортифікатора місто було обнесено валами, на зламах куртин побудовано бастеї чи «турецькі» бастіони.
