На Прикарпатті троє друзів розробили спеціальну систему живлення для військових, аби ті могли заряджати телефони, рації, планшети, дрони та навіть завести автомобіль.
Винахід фронтовики оцінили, тож прикарпатцям виробництво своїх акумуляторів довелося поставити фактично на конвеєр – за місяць роблять їх по кілька сотень. На цивільне замовлення відволіклися лише раз, йдеться в сюжеті ТСН.
Павербанк для розвідників невеликий та легкий, а для командних пунктів, щоб одночасно заряджати не лише кілька телефонів, але й рації, планшети, дрони та навіть завести автомобіль із пошкодженим акумулятором, – більші. Їхні корпуси витримують вибухові хвилі та вологостійкі.
“У розвідників більше йде потреба – легкість і компактність. Ця станція важить 9 кг, ця – 12 кг. Коли ти йдеш 50 км в один бік, тобі кожен кілограм важливий”, – каже розробник Дмитро.
Волонтерська історія Дмитра, Володимира та Артура, які до повномасштабного вторгнення займалися бізнесом, розпочалася минулої весни. Їхній товариш-військовий попросив дістати для побратимів пів сотні звичайних павербанків, аби бодай телефони з раціями заряджати, але на той час це виявилося неймовірним дефіцитом. Тоді хлопці згадують свою інженерну освіту й майструють самі, але не павербанк, а цілу систему живлення.
“Великої ємності, щоб вистачало надовго – на тиждень часу в полі. Зробили один. Він, до речі, досі працює – рік по факту. Надійшли запити, що треба ще такі”, – розповідає Володя.
Свої павербанки хлопці постійно вдосконалюють, вже разів зо 20 вносили зміни. Один з останніх варіантів виявився таким потужним, що запустив медичне обладнання в затопленій швидкій.
“З Херсонської області вивозила поранених швидка. По дорозі попали в воду, сталося замикання, машина не заводилася. Хлопці згадали про станцію, завели машину, виїхали, підключили обладнання до нашої станції. Для нас сюрпризом стала навіть не швидка, а коли хлопці запустили пральну машинку, щоб попрати речі”, – сміється Дмитро.
Починали лише втрьох, а тепер власних рук їм не вистачає, аби відповідати на всі запити військових. Облаштували цілу майстерню і дають тут роботу переселенцям.
Коли в Україні через напади росіян на енергосистему почали відключати світло, хлопці кажуть, за павербанками до них черга стояла. Однак на цивільні запити вони вирішили принципово не реагувати, виняток зробили лише для світлофорів.
Вивчили, як ті працюють, скільки електроенергії споживають, й на основі павербанка для командних пунктів змайстрували безперебійну систему живлення для світлофорів. Вона автоматично починає подавати струм, щойно в мережі зникає електроенергія. Заряджається також сама, коли з’являється світло.
“На великих перехрестях вони можуть живити до 5-6 годин. Маленькі перехрестя можуть живитися до 9 годин. І цього періоду “заряд-розряд” вистачає, щоб відновити заряд акумулятора до повного. Додали систему обігріву, тобто автономний обігрів вмикається, коли мінус на вулиці. Окремо йде система охолодження, коли літом буде спекотно, зарядка йде автономно”, – каже Володя.
Івано-Франківськ замовив хлопцям 10 таких систем. Їх встановили на найбільших міських перехрестях.
Чергове замовлення для військових хлопці також встигли зробити. Саме тестують ще сотню систем живлення, аби відправити їх на Бахмутський напрямок. До речі, на кожну дають так звану “гарантію “до перемоги” – тобто безплатно обіцяють ремонтувати, скільки знадобиться.
