12 жовтня на подвір’ї Вікторівської гімназії було людно. Жителі села, учні, представники влади зібрались, щоб схилити голову перед світлою пам’яттю Героя-захисника України Михайла Миськіва.
Про це пише Правда.іф з посиланням на пресслужбу Галицької територіальної громади.
Реклама: Місцеві пропозиції
Ремонт інверторів, Ecoflow, зарядних станцій.”
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
«Добрий товариш, люблячий чоловік та батько, людина, яка вміла брати відповідальність за інших» – так згадували про Михайло ті, хто його добре знав і любив.
«Герої житимуть, допоки житиме пам’ять про них, а пам’ятати і шанувати тих, хто віддав за нас із вами життя – це наш святий обов’язок»,- наголосив у своєму виступі міський голова Олег Кантор.
Михайло Васильович Миськів народився 2 серпня 1987 року в с.Ріпнів Буського району Львівської області. У чотирирічному віці залишився сиротою. Опікувалися ним родичі з Івано-Франківська. Навчався у міській школі №10, а потім – школі-інтернаті. У 2005 році зустрів свою майбутню дружину Ірину, з якою виховав двоє дітей. Працював не покладаючи рук не тільки в Україні. А й за кордоном. Дуже любив футбол. Був капітаном команди с.Вікторів. Коли почалася війна, пішов в територіальну оборону села. Хоча і мав дозвіл на виїзд за кордон, прийняв для себе рішення йти воювати за державу. Був командиром відділення, завжди переживав за своїх побратимів. 6 липня отримав важке поранення у Кліщіївці під Бахмутом. 11 днів лікарі боролися за його життя, але травми були надто важкими і 17 липня 2023 року Михайло помер.
Журналіст
Світлана Якимчук
Інформаційний оглядач інтернет-сайту Правда іф.юа. Випускник філологічного факультету Прикарпатського національного університету
