Сьогодні в Музеї визвольної боротьби ім. Степана Бандери відбулася передача архіву ОУН, знайденого в с.Олеша Тлумацького району у скриньці від патронів.
Директор Музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук розповідає:
«Нам повідомили з села Олеша Тлумацького району, що під час берегоукріплювальних робіт, працівники, коли проводили екскаваторні роботи, зачепили щось металеве. Виявилося, що це скринька, у якій побачили радянську газету, в яку були загорнуті повстанські документи. Їх передали голові Олешанської ОТГ, пану Богдану Володимировичу Двояку. Більшість документів пропагандивного характеру: брошурки, як вести пропаганду серед населення. Вірогідно, що вони належали комусь із керівництва. На деяких видно напис «Богдан». Ми ідентифікуємо, що це – Тлумацький районний провідник, і що ця література надходила до нього. За нашим припущенням, «Богдан» – це Савуляк Петро Васильович, народжений у селі Пнів Надвірнянського району в 1919 році. Був провідником Тлумацього районного проводу ОУН, загинув він у 1948 році біля села Тарасівка Тлумацького району.
Ці документи надходили безпосередньо до нього. Вірогідно, після його загибелі хтось із підпільників заховав їх».
Знайдені документи – це брошурки про те, як вести пропагандистську роботу, про певні історичні події, про те, як вести пропаганду серед сільського населення, як конспіруватися, тобто переховуватися від радянської влади, тощо.
Передавати документи чи будь-які друковані матеріали на збереження цивільному населенню було небезпечно, адже по селах періодично відбувалися обшуки. Навіть за зберігання такої літератури уся сім’я могла отримати 10 років таборів.
Тому виникла традиція закопувати архіви у молочних бідонах. Тоді радянська влада почала нумерувати молочні бідони і молочники по селах відповідали головою за них. Власне, в той час повстанці почали використовувати металеві скриньки від боєприпасів для зберігання документів.
Раніше повстанські архіви знаходили на Калущині, Рогатинщині, а на Тлумаччині таку знахідку виявили вперше.
«Будь-які документи, які торкаються історії українського визвольного руху, діяльності ОУН і УПА, є цікавими для нас. За останні роки нам вдалося знайти кілька повстанських архівів і кожен з них вносить щось нове у дослідження визвольного руху, привідкриває невідомі сторінки з історії, нові псевдо, нові особистості. Звичайно, найкраще такі речі передавати до музейних установ, де їх побачать відвідувачі. Час нищить металеві скриньки і бідони, можливо, за кілька років вони будуть остаточно втраченими, тому кожна така знахідка є дуже важливою», – наголошує Ярослав Коретчук.
