На Прикарпатті відновлять дев’ять найбільш пошкоджених червневою повінню дамб. Ремонт проведуть у місцях, де були підтоплені будинки або зруйновані берегоукріпні споруди. Про це повідомив заступник начальника Дністровського басейнового управління водних ресурсів Олег Козар, пише Суспільне.
З державного резервного фонду України на ці роботи виділили 50 млн гривень. Ремонти відбудуться у Косівському, Снятинському, Коломийському та Калуському районах. По всіх об’єктах вже виготовили проєктну документацію.
Найбільше у Заболотові Снятинського району від води постраждала вулиця Лесі Українки – вона розташована в кількох метрах від дамби, яку прорвало. Рівень води підвищувався до 80 см. Селище затопило 23-24 червня – Прут зруйнував близько ста метрів укріплень. Голова Заболотівської ОТГ Іван Танюк розповідає, що за висновками комісії відшкодування отримають 220 господарств. Водночас незалежний експерт проводить повторний огляд.
“Я писав листи у різні інстанції. Біда, що водні ресурси не прислуховуються до голови, до жителів – вони роблять те, що їм Київ намалює. Гравій, який вони нагортають, не тримає. Вода гравій забирає. А якби тут берег був повністю укріплений габіонами, негабаритним камінням – цього би не було”, каже голова Заболотівської ОТГ Іван Танюк.
Роботи із берегоукріплення у Заболотові мають розпочати п’ятого серпня. У селище вже звозять негабаритний камінь. Щоправда, не до тієї дамби, каже Іван Танюк. На вулиці Стуса берег втримали – його встигли укріпити мішками з гравієм і негабаритним каменем. Втримувати воду у майбутньому планують і за допомогою дерев.
“Рішення на сесії, щоб ці дерева зрубати до 1,2 метра. Коли вода змулює велике дерево, то воно забирає три куби землі з собою, а коли воно маленьке – буде укріплювати цю дамбу і цей берег”, – розповідає голова Заболотівської ОТГ Іван Танюк.
Проєктно-кошторисна документація по Заболотову вже пройшла експертизи, розповідає заступник начальника Дністровського басейнового управління водних ресурсів Олег Козар. На цю ділянку виділили 9,5 млн грн.
“У селі Заболотів запланували повністю відновити тіло дамби, відвести основні руслові потоки від пошкодженої ділянки, закріпити цю дамбу, укладаючи габіонні ящики та негабаритний камінь. Також будуть споруджені півзагати, щоб запобігти розмиванню тіла дамби, ще зафіксують дно”, – розповідає заступник начальника Дністровського басейнового управління водних ресурсів Олег Козар.
У Коломийській ОТГ, на межі села Воскресінці та Коломиї, цьогоріч обійстя не затопило. Проте, за словами заступника міського голови Коломиї з комунальних питань Богдана Федорука, Прут зруйнував понад 200 метрів берегоукріплення. Якщо їх не відновити, під час наступної повені постраждають близько двох тисяч людей.
“Плити, що знаходяться біля нас – два рівні берегоукріплення – їх уже немає. Тільки насип верхній, який уже дуже слабкий – воді легко буде його зруйнувати. Там вже немає ні плит, ні габіонних ящиків, які могли би утримувати воду”, – каже заступник міського голови Коломиї з комунальних питань Богдан Федорук.
Вода почала руйнувати цю ділянку ще минулого року, розповідає заступник начальника управління комунального господарства Коломийської ОТГ Віктор Волошенюк. Тоді її закріпили власними силами.
“Падали дощі… І 20, 21, 25 червня, у зв’язку з підйомом ріки Прут, почало знову забирати цей берег, але вже не в тому місці, яке ми закидали негабаритним каменем, а трішки далі. Якщо у 2019-му забрало десь метрів 50, то цьогоріч – 200 і більше метрів”, – розповідає заступник начальника управління комунального господарства Коломийської ОТГ Віктор Волошенюк.
На укріплення цієї ділянки виділили 10,5 млн грн. Документація зараз проходить експертизи. За словами Віктора Волошенюка, загалом на укріплення берега річки Прут у Коломийський ОТГ, за попередніми підрахунками, потрібно 79 млн грн.
Заступник начальника Дністровського басейнового управління водних ресурсів Олег Козар каже, що має список усіх ділянок, які потребують укріплення. Але грошей на їхнє відновлення не вистачає. Також він пояснив, чому роботи на зруйнованих дамбах починаються так пізно.
“Роботи однакові, але тип кріплення, об’єми цих робіт визначаються документацією. Для цього є спеціальні інженери, які проєктують і затверджують”, – каже Олег Козар.
