Сплата благодійного внеску – це вже загальноприйнята вимога до пацієнта будь-якого медичного закладу. Хоча суть благодійності – це ж добровільні внески, а не примусові, та цим вже не переймаються.
Чому так?
Все просто. Вагітна жінка хвилюється за здоров’я своєї дитини і готова на все: не тільки на сплату благодійного внеску в розмірі 200 грн, але й на “грубий” хабар. Бо страх і беззахисність змушують робити те, що кажуть лікарі, від яких жінка дуже залежить.
В міському перинатальному центрі, за інформацією міського управління охорони здоров’я, в червні 2018 року в гінекологічному відділенні було встановлено електронний платіжний термінал. Тобто коли пацієнтка сплачує благодійний внесок, то все обліковується, тому перевірити доходи і витрати легко, звітувати також. Було б бажання.
Якщо влада не має бажання зводити дебет з кредитом і показувати, на що витрачені кошти, то тим більше варто все це ретельно контролювати, адже мова йде не про 100 чи 1000 гривень, а про мільйон з “хвостиком”.
Отже, за перше півріччя 2018 року міський перинатальний центр отримав благодійних внесків 1 262 561,01 гривню. Витрачено – 1 116 367,50 грн. На залишку – 7 538,41 грн.
Від самих пацієнтів надійшло – 1 231 522,60 (ще приблизно 30 тис. грн – від фармацевтичних компаній і підприємців). Якщо внесок в середньому становить 200 грн, то виходить, що за півроку 6000 жінок відвідали пологовий і сплатили їх.
Куди йдуть гроші?
Так, доволі дивні в переліку статті витрат:
- господарські товари – 141 511,09 грн
- миючі засоби – 19 965,60 грн
- бензин – 35 313,00 грн
- сантехнічні вироби – 32 146,40 грн
- будівельні матеріали – 49 940,44 грн
- бланкова продукция – 70 674,37 грн
- м’який та твердий інвентар – 126 974,08 грн
- послуги зв’язку – 9450,00 грн
- послуги охорони приміщень – 10 626,68 грн
- ремонт апаратури – 2459,00 грн
- послуги із захоронення біологічних відходів – 19 905,13 грн
- заправка картриджів, курси, обслуговування програмних забезпечень – 165 605,03 грн
- поточний ремонт приміщень – 40 977,20 грн
- повірка приладів – 25 318,07 грн
Виходить, левова частка витрат – це обслуговування самого комунального закладу, і нічого спільно ці витрати з медициною не мають. Жінки платять гроші за утримання комунального закладу. А навіщо тоді нам міська рада?
Частка витрат медичного спрямування досить незначна: обладнання, кисень, медикаменти – 195 670,21 грн, а це всього 17,5% від загальної суми.
Чому ж за благодійні внески породіль сплачують за послуги охорони, купують бланки, заправляють картриджі і роблять ремонти?
Дивним є і те, що з міського бюджету в цьому році виділено більш як 9,7 млн грн, які досі управління капітального будівництва не використало, а серед статей витрат з внесків бачимо закупівлю будівельних матеріалів. Для чого таке нераціональне використання коштів? Скупість, некомпетентність керівника?
Мабуть, ці кошти було б доцільно спрямувати на покращення умов для породіль, наприклад, купити матраци, на які так часто скаржаться жінки. Якщо найпростіший матрац в середньому коштує 1000-1100 грн, то за півроку за благодійні внески можна було б купити більш як 1000 матраців.
Головне, що пропонує наша громадська ініціатива “Нове життя в нових умовах“, – це цільове використання благодійних внесків. Жінка має знати, за що платить і на що будуть витрачені її гроші. Поки що міська влада цього не чує.
Коли якість і кількість послуг залежить від оплати – як не назви благодійний добровільний він є обовязковим.