Газ для населення мав подорожчати 18 жовтня. Але жодних новин про нову ціну поки немає. Ми поговорили з експертами. Вони певні, що газ дорожчатиме. Хоча більше Україні потрібна реформа енергоринку. А приведення цін до європейського рівня – лише частина рішення. Тож на які ціни чекати?
Головних вимог МВФ було дві – підвищити ціни на газ до ринкового рівня ( і таким чином в тому числі зменшити дефіцит держбюджету) та запустити антикорупційний суд. “Танці” довкола цього суду тривали якийсь час. І раніше не отримали ми допомогу від МВФ тому, що президент був не готовий подати і підписати закон про створення Антикорупційного суду. Тож прем’єр-міністр Володимир Гройсман теж вирішив не ризикувати і не піднімати тарифи, якщо президент не дає старт антикорупційній реформі.
Але той самий Гройсман на початку вересня запевнив українців, що подорожчання газу – неминуче. А в кінці вересня знову не наважився на політично-самовбивчий крок до подорожчання газу – і переніс це не просте рішення ще на кілька тижнів, до 18 жовтня. Але новин про нову ціну на газ від уряду немає. 24 канал запитав у експертів енергоринку та аналітиків – які їхні прогнози, на скільки може подорожчати газ для українців у 2018?
Подорожчає чи ні
Питання не стоїть – підвищать ціну чи ні, кажуть експерти. Уряд буде вимушений підняти ціну на газ для населення. Це лишається ключовою вимогою МВФ по наданню наступного траншу, разом із ухваленням бюджету 2019 року на реалістичних макроекономічних показниках. Питання – на скільки подорожчає.
На думку експерта з інвестицій та прогнозування Європейського аналітичного центру Вадима Бардася уряд підніме ціни на природний газ в Україні для населення на 18-25%, залежно від окремо вибраного регіону.
Незважаючи на те, що МВФ вимагає підняти ціну на газ на 60%, уряд підніме її не більш, ніж на 23%,
– запевнив член ради Реанімаційного Пакету Реформ, Голова громадської ради Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Таран.
Президент Центру глобалістики “Стратегія-XXI” Михайло Гончар вважає, що якщо підвищення обмежиться на рівні 20-25% – це допустимо. Решта – надмірно. Але у МВФ своя логіка. А наш уряд перебуває “між молотом і ковадлом”.
Або нова ціна на газ, або обвал гривні
На 2019 рік приходиться черговий локальний пік виплат за зовнішнім боргом. Міністерству фінансів потрібно буде погасити більше 6 мільярдів доларів міжнародних кредитів та відсотків за ними.
Вадим Бардась зауважив, що при прийнятті рішення про ціну на газ основним орієнтиром для влади є бажання забезпечити фінансову стабільність в країні у передвиборний період за рахунок нових кредитів через задоволення вимог МВФ. У той же час, рівень життя населення та цінова стабільність в країні залишаються на задньому плані.
Але є одне суттєве “але”. Михайло Гончар констатував: якщо піти по сценарію уникнення подорожчання газу – це загрожує не отриманням фінансування з боку МВФ, обвалом курсу гривні.
Фінансова катастрофа у такому випадку значно негативніша за наслідками, ніж підвищення цін на газ для споживачів. Хоча подорожчання газу спровокує хвилю невдоволення і протестів. Але це менше зло, порівняно з фінансовою катастрофою – і для споживачів теж, – переконаний Гончар.
І хоча вибір у нас такий собі, можемо втішитись, що газ для українців не найдорожчий, порівняно із нашими сусідами. Навіть при нашому рівні середніх зарплат.
Україна може похвалитися найбільшою кількістю газу, яку можна купити на середню зарплату. Відтак наші сусіди, яким вдалося відійти від радянського минулого і успішно реформувати економіку і в яких значно вищі середні заробітні плати, за газ платять вдвічі-втричі більше за українців.
Що потрібно передбачити
А для українців, які мають заробіток менший за середній – є субсидії. Віктор Таран зауважив, що паралельно з рішенням про подорожчання газу уряд має передбачити ще три речі:
– гроші у Державному бюджеті для оплати субсидій на 2019 рік;
– продовжувати заходи, направлені на монетизацію пільг та верифікацію отримувачів субсидій;
– збільшення грошей на заходи з енергоефективності для населення (у короткостроковій перспективі це призведе до зменшення споживання газу населенням, а у подальшому до зменшення обсягів субсидій із державного бюджету)
Підвищення ціни – ще не реформа
Нардеп і голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу “Фортеця” Оксана Продан у коментарі 24 каналу висловила сподівання, що ціну на газ уряд таки не підніме. На її думку, для цього немає економічних підстав. А щоб виконати умови співпраці з МВФ – потрібно не ціну піднімати, а ринок газу створювати.
Уряд мав би орієнтуватися на інтереси громадян, а не на інтереси монополій. Це значить – створити реально конкурентний ринок природного газу. У нас досі діє монополія. Попри всі зобов’язання, які брала на себе Україна перед МВФ. Насправді тарифи підвищили, а вільного ринку так і не створили. Замість ринку – монополія по видобутку, реально і по імпорту, по транспортуванню та продажу, – відзначила Продан.
Згідно аналізу нардепа щодо спожитого газу власного видобутку та імпортного, за 9 місяців 2018 року споживання склало 22,1 млрд кубометрів, власний видобуток – 15,5 млрд кубометрів, імпорт – 8,1 млрд кубометрів.
Основна частка споживання – це газ власного видобутку. При цьому, державна компанія “Укргазвидобування” продає його по 4 849 грн за тисячу кубометрів при собівартості на рівні 2 900 грн за тисячу кубометрів. У минулому році чистий прибуток “Укргазвидобування” склав понад 30 млрд грн. Цього більш, ніж достатньо, щоб, по-перше, не підвищувати ціни на газ, а, по-друге, нарощувати темпи власного видобутку газу, – переконана Продан.
Михайло Гончар згоден, що урядом не приділялася належна увага питанню збільшення видобутку власного газу, без цього ми не зможемо відмахнутись від МВФ. Але на його думку – для цього так само потрібне вирівнювання ціни на газ на ринку.
І дарма уряд уникає спілкування із суспільством про те, що з кожної гривні, заплаченої споживачем за газ, частина грошей реінвестується у розширення національного газовидобутку. Фактично уряд підтримує ідею збільшення власного газовидобутку, але займає таку споглядальну позицію – а що там вийде у державної газовидобувної компанії “Укргазвидобування”. Вийде – добре, не вийде – проблеми ваші. А потрібна консолідація національних зусиль, – відзначив Гончар.
Тоді б уряд міг сказати, що паритет з ціною імпортованого газу для нас не зовсім прийнятний, оскільки ми дві третини газу, який споживаємо, забезпечуємо за рахунок внутрішнього видобутку, а не імпортованого, як це було 5-6 років тому. Натомість ми перебуваємо у слабкій позиції, уряд не може переформатувати підходи з боку МВФ, тому й бачимо такі собі “ігрища” навколо цін, коли нам диктують умови.
За інформацією Оксани Продан, міжнародні партнери не вимагають збільшення тарифу, а виступають проти не ринкових та різних цін для різних споживачів. Вони говорять про ринок і рівні умови, а це – реформа “Нафтогазу” та встановлення дійсно ринкового тарифу, який має не піднімати ціни для споживачів, а знизити їх для виробників.
Для реформування, безперечно, спочатку потрібна модернізація і енергозбереження, демонополізація ринку, нові прозорі правила гри, а вже потім тарифи. Але проблема в тому, що реформи так швидко в Україні не робляться, а гроші МВФ потрібні вже зараз.