Національний антарктичний науковий центр повідомив про дерусифікацію дороговказів на єдиній українській антарктичній станції. Серед стрілок можна помітити напрямки до Івано-Франківська та Коломиї.
Про це пише Правда.іф з посиланням на Національний антарктичний науковий центр.
“Учасники 27-ї Української антарктичної експедиції провели масштабний ремонт дороговказу біля станції “Академік Вернадський”. На ньому розміщують таблички з назвами та відстанню до різних міст. Здебільшого, це населені пункти, з яких родом наші зимівники або звідки до нас приїздили колеги з інших країн”, — зазначили у Центрі.
Зимівники також реставрували низку старих табличок, які заіржавіли, зокрема із назвами Черкас, Києва, Малина, Львова, Харкова, Варшави, Ротера (британської станції). Також вони “декомунізували” Кіровоград на Кропивницький і “дерусифікували” транслітерацію Вінниці й Одеси.
Додано нові символічні міста – Маріуполь, Херсон та Бучу (їх вперше розмістили на вказівнику ще після звільнення Херсона в листопаді 2022-го), Коломию та Івано-Франківськ (рідні для Василя), Нью-Йорк, Оттаву та столиці (або знакові міста) інших країн, які підтримують Україну.
Виготовили новий стовп для табличок, замінили потрісканий фундамент та “втомлені” кріплення та реставрували флюгер та вказівники сторін світу.
“Кожна експедиція має традицію покращувати нашу станцію, яка на рік стає другою домівкою. Ми вирішили це зробити у такий спосіб”, – розказав про ініціативу Василь Матковський.
Він пояснив, що все почалося з ідеї додати покажчик Маріуполя – щоб кожен відвідувач станції бачив: українці пам’ятають місто біля українського моря, де вирувало життя, і колись, зовсім скоро, знову завирує у вільній Україні.
“Потім було звільнення Херсона. Мабуть, не було за всю зимівлю дня більш святкового та радісного. Саме тоді ідея зробити та трохи переосмислити наш вказівник набула форми. Наступного дня ми вже припасовували свіжопофарбовану табличку з невеликою скибкою кавуна. І зрозуміли, що то лише початок”, – поділився думками зимівник.
Для втілення проєкту довелося багато попрацювати в столярній майстерні, а згодом і на вулиці. Зрештою дороговказ отримав як новий вигляд, так і нові сенси.
“Крім рідних міст, додалась пам’ять про завданий біль та неминучі перемоги. І, безперечно, подяка людям цивілізованого світу, що підтримували нас і всю Україну. Мабуть, ніколи ще станція не чула скільки вигуків “Слава Україні” з човнів та суден, що проходили повз. Вигуків з різними акцентами, але з одностайною підтримкою”, – розповів Матковський.
Довідка:
Академік Вернадський (до 1996 — Фарадей; англ. Faraday Station) — єдина українська антарктична станція. Розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює постійно і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Головне призначення станції — проведення наукових досліджень в Антарктиді. Для виконання цієї задачі підпорядковано всю життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру.
Заснована в 1947 році як британська станція «Фарадей»; 1954 перенесена на острів Галіндез; у лютому 1996 року була передана Британією Україні та перейменована на честь видатного українського вченого, академіка Володимира Вернадського, першого президента НАН України. Перша українська антарктична експедиція (1996—1997 рр.) під час передачі станції сплатила за неї символічну ціну в один фунт стерлінгів.
Метою Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011—2020 роки є забезпечення проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень в Антарктиці, ефективного функціонування антарктичної станції «Академік Вернадський», виконання Україною міжнародних зобов’язань відповідно до Договору про Антарктику та науково обґрунтованої оцінки перспектив освоєння біологічного та мінерально-ресурсного потенціалу регіону.