Найвищий рівень шуму в Івано-Франківську у 2026 році зафіксували на вулицях Дністровській, Євгена Коновальця, Галицькій та перехресті вулиць Галицької, Пасічної і Тролейбусної. Показники становили 52-53 децибелиі не перевищували допустиму денну норму у 55 децибелів.

Про це Суспільному повідомила начальниця відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб обласного центру контролю та профілактики хвороб Анастасія Кукула.

Які результати моніторингу за перші два квартали 2026 року

Зі слів Анастасії Кукули, моніторинг шумового навантаження у місті проводять систематично.

“Вимірювання проводять щоквартально на 20 маршрутних точках міста. Саме це дозволяє охопити різні типи територій — житлові квартали, транспортні магістралі, рекреаційні зони й громадські простори — та отримати об’єктивну картину шумового навантаження у динаміці”, — каже Анастасія Кукула.

У першому кварталі 2026 року на 20 маршрутних точках в Івано-Франківську середній еквівалентний рівень шуму становив від 48 до 53 децибелів. Найвищі показники — 53 децибели — зафіксували на вулицях Дністровській, 53 та Євгена Коновальця, 132. Водночас ці значення не перевищували допустимий денний норматив у 55 децибелів.

“У другому кварталі наразі провели вимірювання на восьми маршрутних точках. За результатами досліджень, рівень шуму становив від 50 до 52 децибелів. Найвищі показники — 52 — зафіксували на вулиці Галицькій, 65 та на перехресті вулиць Галицької, Пасічної і Тролейбусної”, — розповіла Анастасія Кукула.

Звідки береться шум у Франківську та чим він небезпечний для здоров’я

Головним джерелом шуму в Івано-Франківську є транспорт.

“Найбільше шумове навантаження створюють легкові автомобілі та вантажний транспорт на магістральних дорогах. Також значну частку шуму формує громадський транспорт, зокрема автобуси. Хочу виокремити мотоцикли, які створюють різкі, імпульсивні та високочастотні звуки, які людина сприймає особливо гостро”, — говорить фахівчиня.

Зі слів Анастасії Кукули, у місті є також додаткові джерела шуму: залізничний транспорт, авіація, будівельна техніка, генератори та інша спецтехніка. Тривалий вплив шуму негативно впливає на здоров’я людини.

“Ми з часом звикаємо до постійного шуму і перестаємо його помічати, але наш організм продовжує на нього реагувати. Насамперед страждає нервова система: підвищується рівень стресу, знижується концентрація уваги та загальна розумова працездатність. Також одним із найсерйозніших наслідків є порушення сну. А ще тривалий шумовий фон сприяє підвищенню артеріального тиску, внаслідок чого зростає ризик розвитку гіпертонії та серцево-судинних захворювань”, — говорить Анастасія Кукула.

Чутливими до шумового впливу є військові, ветерани та люди зі статусом ВПО.

“Військові й ветерани різке гальмування автомобіля, гучний мотоцикл чи будівельні роботи можуть сприймати як тригер. У такі моменти в організмі автоматично запускається реакція на стрес. Це може проявлятися порушенням сну, тривожністю та підвищеною настороженістю”, — каже Анастасія Кукула.

Як зменшити шумове навантаження

Зменшити шумове навантаження у місті можна як рішенням місцевої влади, так і повсякденною поведінкою жителів, каже Анастасія Кукула, зокрема створювати зелені зони, встановлювати шумозахисні екрани уздовж магістральних доріг та раціонально планувати транспортні потоки.

“Жителям громади у найбільш шумні години, особливо в нічний час, за можливості варто обмежувати провітрювання приміщень з боку вулиць з інтенсивним рухом. За підвищеного шумового навантаження можна використовувати беруші. Важливо також не використовувати звукові сигнали без потреби, уникати надмірної гучності музики, а також підтримувати озеленення територій. У разі систематичного порушення тиші, наприклад, у нічний час, варто звертатися до органів місцевого самоврядування чи інших органів”, — говорить фахівчиня.

З її слів, у разі виявлення перевищень допустимого рівня шуму інформацію передають органам місцевої влади та Держпродспоживслужбі для реагування в межах їхніх повноважень.