Начальник Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень: «Шансів вижити у цій трагедії не було»

1. ….”начальник Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень Ярослав Лучко розповів: «З-за сильного штормового вітру зірвало кран, видно, що його зірвало з опор, потягнуло і він проїхав близько 30-35 метрів, перекинувся і впав на машину…”
   Якась дивна версія того начальника … Складається враження , що він поняття не має про що говорить… Мабуть за фахом якись менеджер і влаштувався напосаду по-блату або за гроші… Іноді кращє мовчати , ніж дурне ляпати…. Це ж яка швидкість вітру повинна бути , щоб покотився 36-тонний кран який не є суцільним по-конструкції…тим більше , що він був не працюючим…. і інший транспорт навкруги чомусь не “сдуло” вітром ….щось синоптики не попереджали вчора про вітер 140 км /на секунду …
   А от версія про розпилювання конструкції на металобрухт невідомими – є більш підходящою … Правда , як що це так – то тоді “полетять шапки” начальства….

   • Не 140км/на секунду, а 140км/год (що відповідає 140*1000/3600=38,89м/с). Це вже 12 балів (більше 33м/с) по 12-ти бальній шкалі Боффорта (я інженер-механік, але одне з моїх хоббі – метеорологія і погодні явища, тому вітрах добре розуміюся). Такі вітри в нас бувають тільки в горах, а на рівнині, теоретично можливі, але надзвичайно рідкісні. На практиці в наших краях на рівнинах можуть спостерігатись хіба що в смерчах, які також в нас (на щастя) велика рідкість, не зважаючи на кліматичні зміни останніх років. Після візуаьного спостереження за вітром 30 січня, доповідаю, що швидкісь вітру в цей день, навіть при найбільших поривах, заледве перевищувала 20м/с, а 25м/с точно не перевищила. До речі, вітер швидкістю більше 21,4м/с це вже шторм (9 балів), який здатний зривати черепицю, легку або слабо прикріплену покрівлю дахів, ковпаки димоходів і систем вентиляції, переміщувати і руйнувати легкі тимчасові споруди (наприклад, літні майданчики, не прикріплені до фундаменту лотки і кіоски), дерев’яні огорожі, ламати великі гілки дерев. Що стосується кранів (і мостових і козлових), то вони повинні витримувати сильніші вітри (в них парусність (суцільність конструкції) дуже незначна, велика маса і вантажопідйомність), а також налипання льоду і снігу. Тут, або сама конструкція опор не розрахована належним чином проектувальниками і виготовлювачами крана, або експлуатуюча організація порушила правила експлуатації за краном (не закріпила належним чином опори), або не слідкувала за його технічним станом (не проводила періодичні планові перевірки справності деталей і вузлів з усуненням виявлених дефектів і неполадок). Аналогічний випадок трапився літом 2010 року на складі металу ПАТ ІФАЗ, коли під час сильної грози шквал зрушив з місця і перекинув 40 тонний кран, тому що той був закріплений всупереч вимог до експлуатації лише на одну опору, а не на дві. Тоді, на щастя, люди не постраждали, бо був вихідний день. Висловлюю співчуття родинам загиблих. Решту людей, особливо організаторів і керівників, закликаю бути пильними і уважними до небезпечних явищ природи, і думати не тільки про максимальну вигоду з мінімальними затратами, нехтуючи при цьому безпекою своїх працівників (це більш характерне для Азії 12 століття, ніж для Європи 21 століття).

Comments are closed.