Франківець Федір Хашалов повернувся з Чемпіонату світу з бодібілдингу з перемогою у чоловічій категорії «Фітнес». Він наполегливо йшов до цього моменту сім років після першого свого чемпіонства. Адже, серед його суперників були атлети, які роками лідирували.
Попри це за свою десятирічну спортивну кар’єру він зібрав всі можливі нагороди, за виключенням однієї…
То в чому секрет франківського бодібілдера та чому на досягнутому Федір Хашалов зупинятися не має наміру? Про це спортсмен розповів в інтерв’ю Версіям.
Ще раз вітаю з заслуженим титулом. Розкажіть, будь ласка, про змагання. Як вони проходять? Хто, на вашу думку, були найсильнішими суперниками і як вам вдалося їх обійти?
За час пандемії – це одні з дуже насичених змагань, де було майже дві тисячі учасників. Реєстрація відбувалась доволі довго, від обіду – до першої години ночі. Наша збірна України налічувала 85 спортсменів.
Збірна Росії приїхала чисельністю 350 людей. Одна з найбільших команд. Загалом було дуже багато спортсменів з високим рівнем підготовки. Тож конкуренція була величезна і всюди була боротьба.
Та для мене кількість спортсменів не важлива: їх може бути сто, чи десять-двадцять. У мене є два конкурента за якими я слідкую і мені важливо їх обійти. Саме вони приїхали. Тож прицільно йшла боротьба з ними за медалі вищого ґатунку.
Якщо подивитися таблицю результатів на офіційному сайті бодібілдингу з протоколами змагань – як оцінювали суперників, яку кількість балів викладали, – я обійшов суперників з великим розривом, що теж є дуже хорошим результатом. Тому, що я вдруге став чемпіоном світу, вперше – це було в 2014 році в Монреалі. Після того, я пішов на відпочинок на декілька років. В 2019 році відновив кар’єру. Було трохи складно стартувати, бо з’явились дуже сильні суперники, нові спортсмени. Всі мої суперники – це хлопці, чоловіки, яким від 20 до 26 років. Тобто, я від них на 15 років старший, вже як ветеран, «дідусь» – маю з ними змагатися, – це складно. Коли я переміг двох суперників в Монреалі, спочатку обійшов естонця на Чемпіонаті Європи, потім на Чемпіонаті світу в Канаді обійшов росіянина. Ми змагалися чотири роки поспіль – з 2011 року по 2014 не вдавалося у них виграти. То 2014 нарешті це вдалося. Але різниця була в один-два бали. А тут я переміг з гідним розривом, в другого місця в словака я виграв в п’ять балів (в загальному підсумку за два суддівства (довільна (акробатичний танець) і обов’язкова програма – позування). Тобто, був гарний зазор – це свідчить про те, що я домінував на сцені.
Так і вдалось. Тому що при підготовці я зробив великий ривок.
Ви уже були чемпіоном до цих змагань. Яка для вас особиста мотивація йти на таку важку підготовку і ризик для здоров’я ще раз?
10 років в складі збірної України. В листопаді 2011 року я стартував на Кубку світу, і в листопаді 2021 року я поїхав на Чемпіонат світу. Тож і настрій був такий – саме до цих змагань гарно себе підвести. Я прицільно намагався із себе вижати все, бо розумів, що якщо невдало виступлю, то можливо знову змагатися наступного року в такому віці і з таким багажем – важко. Так як з’являється багато молодих спортсменів. Я їздив на змагання з 2011 року – жодного спортсмена з того складу тепер не було. Залишаються тільки одиниці таких «ветеранів». Але якщо ти в гарній спортивній формі, вже звик до сцени, потрібно трохи докласти сил і поїхати на змагання.
Коли в мене було чотири роки перепочинку – це не означає, що я не виступав. Я їздив на внутрішні турніри у нас в країні. Все одно своє тіло готував.
Я тренувань ніколи не боюсь, які б важкі вони не були. Найважче – дотримуватися правильного харчування. А особливо, коли тобі потрібно схуднути, щоб потрапити в свою категорію.
Є певні правила, які встановили, скажімо, що я зі своїм зростом маю важити на зважуванні 66 кілограм, а я починаю підготовку до змагань важивши 82, то мені треба 16 кілограм скинути. Це за два місяці. При чому скидати потрібно не жир, а м’язову масу, бо підшкірного жиру при таких тренуваннях практично нема. Тому потрібна дієта, шалений дефіцит калорій – і це найважче. Останні два турніри правила змінились – зважування нема. Тепер вже не потрібно себе мучити голодуванням, правда дотримання правильного харчування ніхто не відміняв. Тобто є декілька продуктів, які можна вживати. Їжа, скажімо так, несмачна. День-два її можливо їсти, а далі протягом двох місяців організм перебуває в шоці. По-перше, потрібно забрати весь можливий цукор. Це стосується не лише солодощів, а й консервації, певних протеїнових коктейлів з домішками цукру (навіть один грам цукру на порцію); жодних соусів не можна, деякі овочі не можна. А от дозволено яєчний білок у будь-яких дозах. Та спробуйте поїсти декілька днів лише яєчний білок, так само – філе риби чи курки без контакту з олією. Все вимірюється у грамах. Правильні вуглеводи теж урізаються з 250 грам до 50 грам. Це напевно найважче, бо саме вуглеводи дають енергію, а тут її приходиться урізати.
Важкі тренування ніколи не лякають спортсмена, він до них звик. Лиш би не було супутніх травм, а харчування – це найскладніше.
Буває, що Ви зриваєтесь з дієти?
Перед змаганнями не можна зриватись. Це неправильно. Той, хто зривається – він не стає першим. Тому він стає третім, або… А між змаганнями я це роблю щоденно – харчуюсь нормально: борщ зі сметаною, сало, інколи шоколад. Але, враховуючи те, що це досить недовготривалий період, тому я не запускаю свій організм, однак, добираю те, в чому себе обмежую чи взагалі виключаю під час підготовки. Щоправда більшу частину часу я проводжу в спортзалі: сам тренуюсь чи треную когось – так вдається тримати себе в формі.
Як Ви ставитесь до різних біодобавок/препаратів для бодібілдерів?
Так само як і всі ставляться – нормально. В біодобавках нічого нема. Це те саме, що сказати, як ви ставитесь до кондитерки, яка продається в магазині. Там ще більше біодобавок і гірших, і неякісних. Зайти в будь-який магазин, подивитися що там в складі тих, чи інших продуктів – то можна за голову взятися. Те, що в спортивному харчуванні – в десятки разів менше – це по-перше. По-друге, є набагато якісніше. Тобто, я спокійно можу пити протягом місяця спортивні добавки і шкоди менше завдам організму, ніж людина, яка з’їла пачку чипсів.
Звісно, біодобавки бувають різні: дешеві, які продають, як маркетинг, щоб заробити гроші; трапляються підробки. Все так само як і в продуктах: є неякісні, а є хороші.
Щодо дозволених і заборонених. Зрозуміло, що є антидопінговий комітет, який це регулює. До речі, на цьому турнірі їхніх представників було дуже багато. Приїхала збірна Росії у великому складі і так розумію, що їх пильнують з усіх сторін вже не перший рік. Дуже було багато перевірок. Такої кількості представників антидопінгового комітету я ще на жодних змаганнях не бачив.
Взагалі зловживання добавками може нанести непоправної шкоди для здоров’я, аж до летального випадку. А це неприпустимо, бо ми пропагуємо здоровий спосіб життя, коли займаємось спортом, а не популяризуємо добавки, щоб люди думали, що можна собі щось поїсти і мати досягнення.
На скільки цей вид спорту небезпечний для здоров’я? Які навантаження дозволені новачку, щоб мати гарну спортивну форму, але уникнути травм?
По шкалі небезпеки – точно до середини не дотягує. Є більш травматичні види спорту. А от по підготовці, по підведенню себе до змагань, по важкості для спортсмена, щоб дійти до якогось рівня – напевно найважчий. Бо жоден вид спорту не має такого моменту, щоб себе настільки сильно контролювати по харчуванню. І не лише напередодні змагань, а й під час міжсезоння. Інколи треба наїдати здоровою їжею і впихнути в себе ту кількість білка, правильних вуглеводів, щоб наростити м’язову масу. Дотримуватися режиму правильного харчування: вчасно поїсти, не голодувати – цей постійний контроль харчування є достатньо складним. А ще, коли потрібно себе підводити до змагань і там починається гіперскладна дієта: комусь треба потрапити в категорію, прибрати не те щоб зайву вагу, а ту, яка не дозволяє в своїй категорії виступати, відмовлятися від більшості звичних продуктів – ще складніше. При цьому потрібно ще вийти на сцену і показати найкращий результат. Це все супроводжується складними комплексами фізичних вправ на тренуваннях.
Зрозуміло, що тренування займають значну частину Вашого життя. Розкажіть, хто Вам допомагає вдосконалювати майстерність у бодібілдерстві?
Вадим Мітрюшин – тренер, який мене навчив основам і з яким я здобув звання заслуженого майстра спорту України. З ним я став чемпіоном в 2014 році в Монреалі.
Останніх кілька років після перерви і зараз тренером моїм є Вадим Василевській. Саме з ним мені вдалось перемогти та стати чемпіоном на останньому чемпіонаті світу.
Чим живе Федір Хашалов в проміжках між змаганнями? Знаю, що ви проводите марафони з тренуваннями.
Марафон ми проводили двічі зі своїм партнером Сергієм Бобиком. Була тривала підготовка й планували стартувати з новим марафоном в жовтні, але почалися перепони: пандемія, підготовка до чемпіонату. А вже після різдвяних свят можна думати про підготовку наступного марафону.
Думаю з нового року буде в п’ять разів більше учасників марафону. Програма, яку ми давали, цілком працює, бо є вже гарні результати, також зрозуміли, де є моменти, які потрібно допрацювати. Єдине правило – дотримуватися правил марафону.
На початку одного з ваших марафонів міський голова Руслан Марцінків пообіцяв, що теж буде тренуватися. Тренувався чи ще все попереду?
Ми з Русланом Романовичем до карантину тренувалися в залі: двічі-тричі на тиждень. Займалися регулярно. Потім, як почався карантин – з’явились додаткові моменти в роботі міського голови, попри й до того насичений робочий графік. Це одна із причин, що мер під час пандемії не має часу займатись в залі. Марафон він пробував двічі, дотримувався харчування. Стосовно тренувань – йому зараз не вистачає часу, але завжди обіцяє до них повернутися. Навіть, зараз ми спілкувались з міським головою, щоб після мого приїзду реанімувати тренування, хоча б не так часто і короткі, але втягнутися в ритм. Була розмова, що так обов’язково. Не знаю, коли ми маємо це розпочати, але сподіваюсь, що найближчим часом.
Ще один відомий політик має відношення до цього виду спорту – Ігор Насалик. Він теж брав участь в змаганнях, в яких ви перемогли. Ви бачились на чемпіонаті, спілкувались, можливо, були якісь поради?
Ми спілкувалися. Стосовно його виступу – він величезний молодець. Тому що людина в такому віці і так гарно виглядає. Як він себе поводив на змаганнях – він був дійсно, як звичайний спортсмен з Калуша, який не користувався своїм статусом, не їхав окремим трансфером. Він чекав разом з усіма в чергах, до першої ночі очікував реєстрації. Разом з усіма ходив на сніданки, обіди, вечері. Летів з нами рейсом. Він все пережив, як звичайний спортсмен: дотримувався суворих дієт, тренувань. По спілкуванню – дуже проста, позитивна людина. Велика повага! Саме такі люди пропагують здоровий спосіб життя. Адже, він пішов на змагання не заради якоїсь наживи. Щодо змагань по десятибальній шкалі ставлю йому 12 за те, як він себе проявив, як людина, як спортсмен і навіть, як глядач. Тобто, він після свого виступу не поїхав десь собі відпочивати, а підтримував наших спортсменів.
Ви також хореограф-постановник. Як зараз з танцями? Вистачає часу?
Отак розриваюсь між тренажеркою і танцями. Їду в одну студію: веду танці – повертаюсь в зал: веду заняття. І так чотири рази на тиждень. Поєдную дві сфери: тренера і хореографа. Хореографом трохи складніше працювати тому, що я зараз займаюсь з дітьми віком 5-9 років. І вони не завжди слухняні, інколи треба їх зібрати докупи. Відбувається часто процес виховання. Бо в залі я працюю зі старшими людьми, вони виконують вказівки, рекомендації, а дітей треба інколи виховувати. Проте, всі вони молодці: хтось навчається краще і має гарні результати, є двієчники, як і в школі.
А самі танцюєте?
Так, звісно. У мене є категорія фітнес, де потрібно танцювати. Завжди на чемпіонатах номер може бути в мене різного характеру – чи трохи балетна хореографія з акробатикою, контемпорарі, чи якась інша хореографія. Зараз у мене була хореографія більше акцентована на брейкінг. Кожного разу по-різному будую свою стратегію. Може бути циркова хореографія, коли весь танець відбувається балансування на руках під музику. Найкраще обирати виконання різних напрямків своєї майстерності, якою найкраще володієш.
Ви самі ставили свій номер?
Так, звісно. Найняв себе (сміється, – ред.).
Які ваші подальші плани? Знову підготовка до змагань?
Плани прості. Зараз у мене відбувається розкачка. Трохи займаюсь в залі, можна сказати роблю зарядку. Для людини, яка не займається спортом ця зарядка дуже непроста, але це навантаження десь в п’ять разів менше, ніж було на підготовці. Стосовно дієти – її зараз абсолютно не існує. Я нормально харчуюсь. Звісно мова не йде про поїдання пельменів, залитих майонезом і ще на додачу піца. Їм нормальну їжу, просто себе не обмежую. Це може бути борщ зі сметаною, чи щось солодке.
Плани зараз у всіх прості. Скоро день народження у сина, потім у мене. Далі – новорічні свята. Єдине – потрібно підтримувати себе у формі. А вже після Різдва запустимо марафон. Далі почнеться підготовка до змагань, якщо буду у формі. А можливо розслаблюсь на стільки, що не захочу в спорт повертатись, бо в такому віці спортсмени вже давним давно відпочивають, а не змагаються. Буває, що функціонери з Федерації вже не раз натякають, мовляв, досить, бо всі нагороди вже зібрав. А не всі – нема в мене однієї нагороди. Я не перемагав в Арнольд Класік. Можливо, якби я їздив на ці змагання щороку, я б обов’язково переміг. Але я на початку своєї кар’єри поїхав в перший рік, а я тоді ще не був чемпіоном – тільки йшов до цього. І на тих змаганнях став третім. Потім другий мій Арнольд Класік був після великої перерви, коли я стартував у 2019 році. Знову ж таки я на Європі і світі третім ставав і відповідно на Арнольд Класік – теж третім.
Змагання Арнольд Класік проводяться тричі на рік: восени в Європі; в березні – дуже дорогі, потрібно летіти в Америку; влітку – в Африці (теж не дуже зручно); і влітку – це зазвичай міжсезоння, коли ти відпочиваєш після Чемпіонату Європи. Тож якщо ти влітку хочеш поїхати на Арнольд Класік – треба після виступу в травні на Чемпіонаті Європи далі тримати форму ще півтора місяці, а це дуже складно, бо вже хочеться нарешті відпочити. Тому тут потрібно обирати, що тобі важливіше: Чемпіонат світу? – Тоді на Арнольд Класік не їдеш. В пріоритеті був Чемпіонат світу, тому я на Арнольд Класік за 10 років їздив лише два рази. Тепер можна з наступного року вибрати Арнольд Класік і прицільно до нього підготуватися, щоб заповнити цю нішу. Це не означає, що інші суперники до нього не готуються. Можливо, в наступному році з’явиться сильний спортсмен, який мене обійде. Плани в думках є, ще хочу один рік провести. Але побачимо.
Ваші побажання читачам Версій.
Поважайте своє тіло. Слідкуйте за собою. Не лінуйтесь. Беріть свою волю в кулак і розпочинайте з елементарного, найменшого – хоча в один раз на тиждень не вживайте шкідливих продуктів. Те саме і зі спортом – почніть один раз на день протягом 20 хвилин виконувати прості фізичні вправи навіть в домашніх умовах. Починайте з малого і прийдете до великого результату.
