Діти – одна з найуразливіших категорій. Їм потрібен захист та особливе піклування, адже вони не можуть самостійно подбати про себе, як дорослі. Тому під час війни дітям та їхнім батькам особливо складно.
Нині впевненості у завтрашньому дні немає, емоції зашкалюють, а пояснити все, що відбувається навколо, досить складно. Про те, як говорити з дітьми про війну і смерть, чи потрібно замовчувати деталі та як не травмувати дитячу психіку – читайте в матеріалі сайту 24 каналу.
Як говорити з дітьми про війну
У будь-якому випадку батькам потрібно пам’ятати, що говорити з дітьми про війну необхідно. Не можна замовчувати те, що відбувається навкруги, адже це лише додасть дитині більше страху.
Віра Романова, кандидатка психологічних наук, впевнена, що дітям потрібно розказувати, як все є насправді. Бо коли дорослі розмовляють між собою – у них вмикається вся фантазія. Потрібно ж розуміти, що весь їхній світ все одно сконцентрований на безпеці батьків.
Інформацію потрібно надавати відповідно до віку, можна намагатися давати інакшу інтерпретацію вже знайомих для дитини казок – додавати нових героїв чи інакше їх представляти. Для дітей до 8 років дуже добре використовувати можливість виліпити такі фігурки з пластиліну, чи пальчикові ігри, або ж театри тіней. Але театр тіней можна використовувати тоді, коли діти не перебували у зоні бойових дій та під обстрілами,
– зауважила Романова.
Це ж підтверджують й в організації ЮНІСЕФ. Там наголошують, що діти з найменшого, дошкільного віку мають право знати, що відбувається у їхній країні, але дорослі повинні убезпечити їх від небезпечного контенту.Спілкуватися з дітьми потрібно зрозумілою їм мовою, через казки та історії, де, наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю (“Котигорошко”, “Чарівні історії про козаків” тощо).
Під час розмови варто стежити за реакціями дитини та бути чутливими до її рівня тривоги. Це нормально, якщо ви дуже переживаєте через те, що відбувається, але пам’ятайте, що діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому намагайтеся тримати емоції під контролем.
Діти відчувають тривогу батьків, тому тримайте емоції під контролем / Фото
Варто говорити про медіагігієну та медіаграмотність. Це не означає, що дітям не можна дивитися інстаграм, телеграм, фейсбук. Бо діти 10 – 12 років вже обмінюються цими відео, які бачимо й ми з вами у соцмережах. Але треба нагадувати дитині, що вона може з вами у будь-який момент обговорити ту інформацію, яку вона бачить. Тоді діти будуть цю інформацію перевіряти, вони питатимуть вас, уточнюватимуть, так насправді чи ні. І не відмахуйтесь від них, тому що говорити з дитиною треба у той момент, коли у неї виникає питання,
– зазначила Романова.
У ЮНІСЕФ порадили вимикати новини при дітях дошкільного або молодшого шкільного віку. Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх.
Також подумайте, як і що ви говорите про ситуацію з іншими дорослими, особливо коли дитина може це чути або бути присутньою під час розмови. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері замість перегляду новин з дітьми робити релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.
Варто обмежити споживання новин / Фото ОПУ
Експертка порадила запитати дитину про те, що вона відчуває та думає про отриману інформацію – потрібно донести до дитини, що вам важливо почути її думку. Пам’ятайте, що будь-який новий контент для дітей – травмуючий, тому звертайте увагу, щоб вони дивилися ті самі мультики й фільми, які вони вже бачили.
Якщо ми говоримо про підлітків, то ми можемо використовувати перегляд новин з ними для того, щоб обговорити їхні відчуття, те, що відбувається в країні, громаді. Не обмежуйте дітей у тому, щоб вони грали у комп’ютерні ігри. Бо навіть той самий майнкрафт – дієва терапія. Тому на війні такі заборони – не на часі. Якщо у вас різні за віком діти, подавайте інформацію відповідно до їхнього віку, зважайте на це,– порекомендувала Романова.
Як говорити з дітьми про смерть
Віра Романова уточнила, що ні смерті, ні війну від дітей приховувати не треба, бо це – реальні події. Єдине, варто завжди оцінювати ситуацію та вчинки, а не особистість рашистів, що прийшли на нашу землю.
Щодо смерті, якщо це стосується близької людини, можливо, потрібно буде переживати втрату разом із психологом. Якщо ж це – незнайомі люди, то діти, навіть підлітки, ставляться до смерті, як до чогось невідомого їм. Тому все це потрібно пояснювати. Якщо дитина вже побачила смерть, не травмуйте її власними поясненнями, зверніться до фахівців, є багато кризових служб, які допомагають у таких ситуаціях,– додала психологиня.
У ЮНІСЕФ нагадали, що оскільки війна триває і новини про воєнні події оточують нас звідусіль, триваючи нон-стоп, важко зосередитися на чомусь іншому. Водночас батьки – найбільш важливі люди та орієнтир для своєї дитини, а їй вкрай важливо, щоб вони цікавилися й подіями з її життя.
Дітям важливо відчувати підтримку / Фото ЮНІСЕФ
Продовжуйте спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: “Як у тебе справи?”, “Як ти почуваєшся?”, “Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у … (ім’я друга/подруги дитини?”, “Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?”.
Чого не можна робити в жодному разі у розмові з дітьми:
- Ігнорувати питання і говорити, що ви зайняті й не маєте часу. Потрібно відповідати на питання дитини тоді, коли воно виникло. Бо страхів, що дитина непотрібна, та ще й у стані війни, може бути набагато більше. І дитина не буде знати, коли ці питання поставити.
- Ігнорувати почуття дитини. Типу казати, що всім важко і т.д., не треба узагальнювати. Коли дитина скаржиться на якесь почуття, скажіть краще, що ви її розумієте.
- Перекладати свої почуття та емоції на дитину.
- Нагадувати, що вашій дитині пощастило, а от іншим – ні, і вони опинилися у таких ситуаціях. Це дітей сильно лякає.
