Хакер, відомий під ніком “Sanix” (Санікс), якого шукали всім світом, а спіймали в Івано-Франківську, продавав сотні мільйонів адрес електронної пошти, паролі, пін-коди до банківських карток, електронних гаманців та платіжних систем, відомості про комп’ютери, зламані для подальшого використання у бот-мережах та організації хакерських атак.
Йдеться про найбільшу в історії базу викрадених даних мешканців Євросоюзу, Північної Америки та пострадянських країн, повідомляє ТСН.
Цього чоловіка фахівці з кібербезпеки цілого світу вистежували понад рік. 2019 року хакер “Sanix” виставив на продаж зламану базу даних: 773 мільйони адрес електронної пошти та 21 мільйон унікальних паролів. Новина миттєво облетіла світові ЗМІ.
Кіберзлочинця шукали на всіх континентах. Зрештою фахівці повідомили Службу безпеки України, що він з Івано-Франківщини. Торік закінчив тут коледж. Але за фахом, далеким від IT-сфери, тож комп’ютер освоював самотужки. Працювати офіційно так і не почав, бо, за словами правоохоронців, непогано заробляв торгівлею даних.
“Залежно від того, яка інформація, ціни коливалися від кількох десятків до кількох сотень доларів. Це з того, що на цей час відомо”, – повідомила речниця УСБУ в Івано-Франківській області Марія Римар.
Виявилося, що гігантська база даних, яку чоловік виставив на продаж – лише незначна частина його колекції. Попередньо фахівці з кібербезпеки з’ясували, що таких баз у нього щонайменше 7.
“Були там дані громадян країн ЄС, Північної Америки, США, також країн колишнього Радянського Союзу. Однак дані про те, чи там були персональні дані або банківська інформація громадян України, у нас наразі немає. Однак на аналіз 2 терабайтів інформації, яка вилучена з його комп’ютера, потрібно багато часу”, – додала речниця УСБУ в Івано-Франківській області.
Таких, як Санікс, і хакерами назвати можна з натяжкою, зауважують експерти з кібербезпеки. Адже одній людині власноруч зламати мільйони електронних адрес, гаманців та комп’ютерів цілого життя забракне.
Тож у мережі зараз процвітають спеціальні сайти, на яких люди, шукають, скуповують та перепродають вже кимось іншим вкрадені дані.
Ця особа, скоріш за все, зібрала бази даних, які є в продажі, які є вільними, поєднала в одну і хотіла більше грошей заробити. Бази даних вони збирають у різних місцях, починаючи з бази даних підприємств, установ та організацій, які їх же співробітники продали. Потім вона вже розповсюджується шляхом передавання. Людський фактор – це найбільш розповсюджена ситуація”, – пояснив експерт із кібербезпеки Сергій Денисенко.
Слідство ще має з’ясувати, чи лише торгував чоловік чужими базами даних, чи й сам зламував їх.
Наразі він визнає лише те, що справді є розшукуваним цілим світом Саніксом, який продав найбільшу в історії колекцію чужих даних.
Нагадаємо, що У Івано-Франківську СБУ затримала хакера, відомого під ніком «Sanix»