Зимова мегапрем’єра «Поромник» у столиці. «Главком» розкриває гонорари запрошених зірок Театру Лесі Українки. Пише Главком
Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, який до початку великої війни давав російськомовні вистави, продовжує змінюватися. Новий керівник театру Кирило Кашліков, що прийшов на зміну одіозному любителю російської культури Михайлу Резніковичу, робить ставку на українську мову, постановку гучних українських та зарубіжних п’єс, а ще… на залучення до роботи над новими виставами іменитих акторів та режисерів зі сторони.
Так, навесні 2024 року театр представив «Отелло» Шекспіра, де головні ролі виконали запрошені Олександр Яцентюк (обличчя фільму «Памфір») та Ольга Голдис (актриса, хореографиня та фіналістка першого сезону проєкту «Танцюють всі»).
Наступна гучна прем’єра у театрі призначена на 21-22 грудня. На розсуд столичних глядачів буде представлена п’єса «Поромник» за драмою англійського сценариста Джеза Баттерворта. Режисером-постановником виступив сам гендиректор театру імені Лесі Українки Кирило Кашліков. Ефектна афіша, яку розмістив на своєму фасаді, майорить відомими іменами акторів. Усі квитки на прем’єрні покази у грудні розкуплено. Найближчі вільні місця є на покази у 2025 році, ціни на квитки сягають 1 тис. грн.
Інтерес публіки пояснюється тим, що дивитися у цій постановці буде на кого. Одну з головних ролей доручено виконати народному артисту України, зірці серіалу «Слуга народу» Станіславу Боклану. Боклан не входить до трупи театру Лесі Українки і є запрошеною зіркою. Актор свого часу грав у столичному Молодому театрі, але коли до нього прийшла телесеріальна слава, він звільнився.
Як і будь-яка запрошена зірка, Боклан вимагає особливого гонорару. Його повернення на театральну сцену підкріплене угодою з круглою сумою. Її розмір довідався «Главком». Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки дозволив собі не економити в цьому випадку.
Гонорар Боклана
У розпорядженні «Главкома» опинився договір про надання послуг зі створення та реалізації художніх творів, підписаний між гендиректором театру Кирилом Кашліковим та актором Станіславом Бокланом. Згідно з документом, відомий актор заробить на п’єсі «Поромник» лише у поточному сезоні, який закінчиться у серпні 2025 року, 700 тис. грн ($17 тис.).
Гонорар актора поділений на дві частини: перша – 6,5 тис. грн за кожну репетицію у виставі; друга – 13 тис. за вихід у кожній виставі.
Щоб відпрацювати 700 тис. грн гонорару, Станіслав Боклан до кінця серпня 2025-го виходитиме на сцену у кожному показі «Поромника»
скрішот із договору
Важлива деталь. Боклан гратиме Малдуна – провідного персонажа п’єси. Інші головні ролі виконуватимуть відомі артисти трупи театру імені Лесі Українки: народні артисти Олександр Кобзар, Олександра Єна, Наталія Кудря, Ніна Ніжерадзе, Юрій Гребельник, Анатолій Ященко, Ксенія Ніколаєва, Олег Зам’ятін, Олександр Ганнотченко, заслужена артистка Олена Стефанська.
Судячи зі складу, інвестиції у «Поромник» довгострокові, тому у актора Боклана буде робота і в наступних сезонах.
Гонорари за ролі другого плану
Окрім Станіслава Боклана, театр імені Лесі Українки запросив зіграти у «Поромнику» ще сімох акторів, які не входять до трупи. Здебільшого, йдеться про ролі другого плану, які виконуватимуть діти. Відповідно, гонорари тут порівняно з головним персонажем скромніші.
Наприклад, Анна Детюк, Поліна Кірсанова і Софія Ковальова отримають по 20 тис. грн кожна за виконання однієї ролі – Мерсі Карні (у цю суму входить репетиція вистави (150 грн за кожну) і участь у театральні постановці (300 грн за кожну).
По 20 тис. грн зароблять рідні сестри Поліна та Катерина Худин, які є ученицями столичної дитячої академії мистецтв (театральний факультет). У розмові з «Главкомом» їхня мама Юлія Худин розповіла, що кастинг відбувся ще у довоєнний час. Її діти навчаються у столичній дитячій академії, і тамтешній викладач обрав Поліну та кількох інших дівчат і дав рекомендацію керівництву театру імені Лесі Українки.
«На прослуховування прийшла з двома дівчатами. І обом знайшлися ролі. Обоє мають певний досвід: менша – Поліна – озвучувала ролі у фільмах, старша – Катерина – грала у виставі в театрі «Колесо»», – розповіла мати.
За словами Юлії Худин, виставу «Поромник» театр готував ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проте саму прем’єру вистави було відкладено. Підготовка відновилася навесні 2024 року. А з вересня почалися активні репетиції.
Хто заробив на «Отелло»?
Тепер кілька слів про п’єсу «Отелло», яка вже пів року йде на сцені театру імені Лесі Українки. Наразі анонсовано ще сім показів, найближчі з яких припадають на 24-25 грудня.
Обробку шекспірівського твору у театрі імені Лесі Українки здійснив запрошений український режисер Давид Петросян. Наприкінці січня Кирило Кашліков підписав із ним договір на суму 310,6 тис. грн за створення і постановку цієї вистави. Також у документі передбачено цікавий пункт: окремо Петросяну «капатиме» від театру роялті у розмірі 2% від суми валового збору за кожен показ п’єси «Отелло».
Гонорари окремо отримують і запрошені зірки у виставі «Отелло». Наприклад, Олександр Яцентюк, який грає Отелло, погодився на гонорар у 300 тис. грн (контракт діє з листопада 2024 року до кінця грудня 2025 року). Його ж напарниця Ольга Голдис (Дездемона) заробить удвічі більше – 600 тис. грн (договір діє з жовтня 2024 року до кінця грудня 2025 року).
Згідно з умовами договорів, Яцентюк та Голдис повинні відпрацювати свої гонорари теж до кінця сезону.
***
У тому, що театри запрошують в окремі проєкти зірок зі сторони, немає нічого дивного. Це підвищує внутрішню конкуренцію серед членів трупи та притягує нових поціновувачів театрального мистецтва.
Варто додати, що Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, у числі інших восьми провідних театрів країни, входить до управління Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Він отримує пряме фінансування з держбюджету. У 2023 році на підтримку національних театрів лише за програмою «Фінансова підтримка національних театрів» держава виділила понад 1,3 млрд грн. З них театру імені Лесі Українки перепало 141,6 млн грн. Необхідно зазначити, що більшість отриманих від держави коштів, театри спрямовують на заробітну плату співробітників та сплату податків. Ще частина йде на сплату комунальних послуг і лише кілька відсотків на нове обладнання чи оновлення декорацій.
При цьому минулого року чистий дохід столичного театру Українки склав 23,3 млн грн.
Порівняно з іншими національними театрами – це п’ятий показник. Натомість торік найбільше доходів згенерував київський театр опери та балету імені Тараса Шевченка – більше 53 млн грн. Він же й отримав найбільші дотації.
Віталій Тараненко, «Главком»
Нагадаємо Франківський актор Роман Луцький – лауреат Міжнародного кінофестивалю у Марракеші
