25 вересня в Івано-Франківську відбулася зустріч режисера, письменника та в’язня Кремля Олега Сенцова з мешканцями міста. Тут автор презентував свої праці, які написав у тюрмі в Росії.
«Хроніка одного голодування» — тюремний щоденник, який кремлівський в’язень Олег Сенцов почав вести у травні 2018 року, на третій день після того, як оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити українських політв’язнів, пише Правда.іф з посиланням на “Галку”.
Він розповів, що писати в ув’язненні почав майже в перші дні після затримання.
“Взяв себе в руки, намагався залишитися людиною, а не стати зеком. Я написав три книжки, сценарії…Вийшов з багатьма списаними зошитами. Я не хотів гаяти час, а хотів, щоб цей час не пройшов марно”, – розповів автор.
Також Сенцов пригадав момент, чому на четверту річницю в’язниці вирішив оголосити голодування. Каже, хотів привернути увагу світу в час проведення футбольного чемпіонату, який приймала Росія та добитися звільнення політв’язнів.
“Вони, адміністрація в’язниці, дуже боялися, аби я не помер, бо це коштуватиме їм кар’єри. Напічкали мене медикаментами, щоб я не загнувся. Це ризик людини, яка біжить по полю бою в траншею до ворога. Тебе можуть вбити, але ти біжиш, щоб вижити”, – пригадав Сенцов.
Режисер розповів, що звільнення очікував довго, хоч про це багато говорилося після обрання президента Зеленського.
“У Москві перед звільненням побачив Карп’юка, інших, моряків наших. Хоча ніхто не казав, що нас звільняють, але вже був хороший настрій у всіх. Це дійсно день, заради якого варто було жити”, – сказав автор.
Сенцов сказав, що час, проведений у в’язниці, дозволив також переосмислити життя. Зокрема потребу більше цінувати час з рідними, більше подорожувати, не марнувати дні свого життя.
