Вижив завдяки коханню та Надії.
Саме так звуть обраницю Петра, з якою їх познайомила війна, передає Фіртка з посиланням на сюжет телеканалу “402”.
Майдан. АТО. Ірпінь. Буча і згодом фатальний Бахмут. Такий бойовий шлях пройшов Петро Лавров з Городенківщини перед тим, як отримав поранення, виконуючи бойове завдання.
Його бригада потрапила під сильний обстріл. Самого Петра вважали “200-м” і вже запакували у спеціальний мішок, але як виявилося – зарано.
“Евакуація була. Вийшло так, що ознак життя у мене вже не було. Щоб не робив медик. Майже під’їхали до “зеленої” зони, щоб пересісти на іншу машину, але я прийшов до тями. Всі були у захваті”, – говорить Герой.
У реанімації йому теж не давали шансу на життя. Але й там він повернувся із того світу. Каже, мабуть, таки, щоб відвоювати країну та своє щасливе майбутнє. Адже на війні зустрів кохання.
Петро каже, що наснагу жити йому давала Надія. Саме так звати обраницю.
“Для мене, головною мотивацією була дружина, яка завжди мене підтримувала. З першого дня і до цього часу”, – каже Петро.
Доля звела їх у Торецьку в магазині, де дівчина працювала продавчинею, а Петро купував продукти для хлопців на позиції. Було не до побачень, частіше листувалися в інтернеті.
Надія, спочатку, ставилася до цього несерйозно. Проте, коли із ним зник зв’язок, то зрозуміла, що готова бігти заради нього, хоч на край світу.
Після того, як Петро отримав поранення, дівчина шукала його по всіх лікарнях.
“Я дізналася у якій він лікарні, його перевезли в іншу – я поїхала туди, він знову в іншій – поїхала і туди”, – ділиться Надія.
Пара вже встигла взяти шлюб в церкві, що поруч з лікарнею в Івано-Франківську.
На сьогодні, прогнози медиків – добрі. А сам Петро хоче стати на ноги та повернутися до військово життя вже за пів року. Медики цього варіанту не відкидають.
