Опалювальний сезон на Івано-Франківщині стартуватиме приблизно за три місяці.
Наскільки регіон готовий до нього, чи достатньо в українських сховищах газу, чи буде стабільне електропостачання, а також, чи зростуть ціни на газ, Суспільне розпитало доктора технічних наук, професора Івано-Франківського університету нафти і газу Максима Карпаша.
Побутує багато версій та прогнозів на цю зиму, зокрема від’єднання споживачів від енергопостачання. Скажіть, наскільки ці ризики є реальними для українців вже за три місяці?
Для українців загалом ризики – дуже реальні. Як ми бачимо, всі кризи останнім часом ідуть в такому асинхронному режимі, тобто вони не йдуть фронтом – вони і в часі розтягнуті, і географічно розкидані. Відповідно, зараз спрогнозувати докладно – складно. Я думаю, якщо ми говоримо про західний регіон, він — у відносній безпеці. Поки військові дії не зачепили транзит газу, я маю на увазі магістральний транспорт — великі трубопроводи, думаю, з газом великих, серйозних потрясінь не мало б бути. Якщо ж Росія обнулить експорт газу до ЄС, очевидно, нам доведеться, як ми це робили в минулому сезоні (ви пам’ятаєте з Молдовою), ділитися з країнами-сусідами. До речі, країна, яка в найбільшому ризику від обриву постачань, буде якраз Угорщина, яка стала таким каменем спотикання в ухваленні багатьох санкцій. Вони — в найгіршій ситуації.
Чи ми маємо з ними чим ділитися?
Споживання в нас впало і, ймовірно, ще впаде. Наприклад в 2005, 2007, 2008 роках Україна споживала понад 80 млрд м³ газу. Зараз, за даними 2021 року, мова йшла про 29 млрд м³ газу. Тобто майже у 2,5 рази ми скоротили споживання, хоча суттєвих програм економії, енергоефективності не було.
За рахунок чого тоді відбулося скорочення споживання газу?
За рахунок індустрії. Індустрія зробила правильно, вона електрифікувалася. І це — той тренд, який зараз проголошує ЄС, проголошує Міжнародне енергетичне агентство, — перехід на електрифікацію, відмова від викопних видів палива і намагання отримувати електрику. Відразу і напряму її використовувати для потреб. Це — номер один. Ну і без сумніву, все-таки треба розуміти, що тарифи на енергоносії росли і компанії, підприємства і якась частина громадян почали споживати менше, почали економити, встановлювати вікна, утеплюватися.
Тобто стартувала програма енергозбереження?
Так, але вона йшла не як комплексна національна чи регіональна програма, а вона відбулася винятково через економічні стимули. Через те, що тобі надзвичайно дорого платити, і ти шукаєш шляхи, як піти від цього енергоносія, як його замінити чимось, що дешевше, надійніше.
Тобто нам не потрібно більше видобувати газу, нам потрібно навчитися економити те, що в нас є?
Оперуємо даними до війни. Нам власного українського добутку всіх приватних і державних компаній вистачає для покриття потреб ЖКГ і індивідуальних домогосподарств. Перекриває навіть якийсь надлишок для промисловості. Момент такий, що добуток іде приблизно однаково по місяцях, а переважно 80% газу споживається в ті 4-5 місяців опалювального сезону. Тут, звичайно, відіграють роль підземні сховища газу, які в Україні є одні з найбільших на континенті. Тут ми виграємо. І сподіваємося, що саме зараз, коли ми з вами розмовляємо, надлишок власного добутку, який не споживається, закачується в підземні сховища. І, відповідно, ми його зможемо підняти. Другий момент, оскільки вся газова інфраструктура вже давно не піддавалася модернізації, швидко і багато підняти з підземних сховищ буде складно.
Це технічно складно?
Це технічно складно. Мало того, воно працює так: що більше ти відбираєш, то важче тобі забрати решту. Умовно кажучи, якщо ти береш 10%, то на наступні 10 треба буде більше енергії витратити. Відповідно, падає коефіцієнт корисної дії всієї цієї системи, бо вона споживає газ. Ти далі йдеш і це кільце стискається. Ми не знаємо, яким буде сезон. Якщо буде сувора зима, скажімо, тиждень, десять днів — нижче 10°C середньодобова температура, це буде проблемою. Якщо будуть добові коливання, як, наприклад, останні два осінньо-зимові сезони, не думаю, що це буде суттєвий виклик для нашої системи за умови, що все-таки Росія хоч якось відновить експорт в ЄС. Або Євросоюз ще до початку опалювального сезону знайде альтернативне джерело постачання газу, над чим активно вони й працюють.
Чи є ймовірність перебоїв з подачею електроенергії через перехід на електропостачання індустрії та промисловості?
Я вважаю, що українська енергосистема зараз навпаки недовантажена. Навіть уже в урядових колах, фахових, на рівні Укренерго, Укргідроенерго, піднімається таке словосполучення “керування попитом”, тобто через воєнні дії споживання загалом в Україні впало на 30%, як який регіон, звичайно. Там, де бойові дії, суттєво впало. На Західній Україні трішечки навіть зросло. Зрозуміло, переїхали люди, релоковані підприємства. Тобто тут активніше все це використовується. Загалом падіння є, і я впевнений, що система витримає зиму. Ці перетоки — вони будуть в системі. Можливо, вони виникатимуть десь в пікові години – між 17:00 та 22:00, і зранку можуть бути віялові відключення. Вони не будуть тривалі, може, на годину, на півтори. Коли система розуміє, що в неї десь занадто великий відбір і занадто мале постачання, вона вимикається. Автоматика спрацьовує, тому й називається “віялове”.
Чи будуть якісь попередження для населення про відключення, чи це автоматизовано відбуватиметься?
От питання. Наразі українська енергосистема не має такої системи оповіщення, щоб ми могли конкретного абонента або групу абонентів повідомити. Чи буде така система розроблена на рівні операторів, не знаю. Підозрюю, що в них такі можливості є.
У воєнний період на державному рівні говорити про програми енергозбереження досить важко. Що ви можете порадити прикарпатцям, яку альтернативу шукати газу, щоб все ж таки зима була теплою, навіть якщо температурні позначки будуть від’ємними?
Я думаю, починати треба вже. Зверніть увагу на всі ваші лічильники. Де ще їх немає — поставте. З простих речей, якщо можна регулювати температуру на котлі, на опалювальному приладі, регулюйте в бік зниження. Одягайтеся тепліше. Перевірте, чи в рідних є флісовий теплий одяг. Він — зручний, легкий і, в принципі, недорогий. Про це треба думати. Згадайте закордонні фільми, люди вдома вбрані. Вбрані тільки через те, що вдома холодно. Середня температура, наприклад, по тій же Британії, де насправді зими тепліші, ніж у нас, – 16-17°C. В Британії дотепер рідко де можна знайти змішувач. Змішувачі продають переважно для готелів, а вдома у них – окремо кран на гарячу воду, окремо кран на холодну. Ти заткав раковину, напустив і помився чи помив посуд. Це економить. Це — прості звички, але тим не менше до цього треба звикнути. На це треба звернути увагу. Де можна, за батареї поставити тепловідбивні екрани. Вони відносно дешеві. Це, по суті, фольга на покритті. Заберіть від батарей фіранки і штори. Це дозволяє нормальній конвекції теплого повітря біля батарей, і, відповідно, не так холодно від вікна. На рівні місцевих органів влади стовідсотково треба вже сьогодні починати підготовку до місць масового обігріву.
Тобто приміщення, де люди зможуть взимку погрітися?
Я думаю, що можна використати ті ж укриття і бомбосховища. Звісно, там треба попрацювати — утеплити. Накрити підлогу пінопластом, ковроліном, лінолеумом — неважливо. Просто, щоб не тягнуло вологою і холодом від підлоги. Як правило, ці приміщення розташовані у напівпідвальному, підвальному приміщеннях. Туди треба передбачити додаткове опалення. Бажано на дровах. На випадок, якщо електрика і газ пропаде. Ті ж “буржуйки” можна вже відновлювати, запас палива для них. Треба вже готуватися до цього. Також потрібно закупити ковдри, теплі шкарпетки, рукавиці, ну і прилади для підігріву води.
Наскільки реально втримати ціну на газ до кінця 2022 року, враховуючи зміну постачальника газу. Чи під силу це НАК “Нафтогаз”?
Оті ігри з ціною, які почалися ще задовго до війни, коли в нас був ринок, потім ми знову перейшли до фіксованих цін. І я був серед тих, хто казав, що ми рано чи пізно прийдемо до ситуації, яку сьогодні маємо – постачальника “останньої надії”. І ми прийшли в цей стан. Фіксована ціна, це що означає? Це означає, що трейдери не виходять на ринок, бо їм невигідно. Зрозуміло, що та ціна, яка йде для населення, вона суттєво нижча від ринкової ціни. Суттєво нижча. Звичайно, він не хоче продавати. Для чого? Згадайте радянські часи, коли були фіксовані ціни на товари і був дефіцит. Чому дефіцит? Товари були, але їх не було у продажу, чому? Тому що ти не хочеш продавати за фіксованою ціною, бо вона — нижча твого економічно обґрунтованого рівня.
Ми розуміємо, що ціни утримуються тільки завдяки тому, що за це дорожче платять компанії. Для компаній ринок газу функціонує, для комерційного використання він функціонує. Там ціни до кінця сезону доходили практично до 40 грн з ПДВ. Десь воно перекривається, десь не перекривається. Зараз через воєнні дії Росії, без сумніву, ціни “підскочили”. Мало того, вони “підскочили” в Європі. Для чого вони “підскочили”? Вони – приманка для того, щоб ті танкери, газовози, які йшли в Азію, вони зараз всі потихесенько переходять на європейський ринок. Бо тут просто вища ціна, ось. Для чого це зроблено? Щоб підняти привабливість нашого європейського загального ринку. Ми — частинка цього ринку, невеличка, але частинка.
Тому будемо дивитися. Я думаю, що уряд буде, звичайно, скільки зможе, тримати ціну. Очевидно, до кінця опалювального сезону, якщо, звичайно, долар не коштуватиме 50 грн або більше, вони постараються якимось чином утримати. Однак все експертне середовище говорить, що в якомусь вигляді до ринкових механізмів нам треба повертатися. Зручно це робити після закінчення опалювального сезону.