З 1 травня прикарпатські науковці почали реалізовувати проєкт “Підвищення рівня екологічної безпеки процесів видобування та транспортування енергетичних вуглеводнів”.
Про це повідомив керівник проєкту, професор кафедри технологій захисту навколишнього середовища Івано-Франківського національного університету нафти і газу Любомир Побережний, пише Суспільне.
Основний результат проєкту – захист довкілля і розроблення технологій моніторингу ліквідованих або законсервованих нафтових свердловин на Прикарпатті і в інших регіонах.
Ми складаємо карти потенційних впливів на території від можливих викидів на ліквідованих або законсервованих нафтових свердловинах у різних регіонах, – розповідає Любомир Побережний. – Зараз працюємо над даними, які надали представники Східної України. Хочемо охопити Харківську область, бо там є потужний нафтогазовий ресурс.
Застосувавши можливості геодезичного квадрокоптера, науковці зможуть вивчити рельєф та попередити зміни і потенційну небезпеку, говорить керівник проєкту.
Через програмне забезпечення він одразу малює рельєф, тобто виходить 3D картинка. Ми могли б провести моніторинг у межах природоохоронних територій, а це, переважно, гірська місцевість. На схилах завжди є природні зсуви, рельєф трохи змінюється. Ми могли б порівняти, що було до осінніх опадів, бо тоді є сильні водно-грязьові потоки, що після весняних. Рельєф змінюється, – сказав Любомир Побережний.
Законсервовані чи ліквідовані свердловини є потенційно небезпечними, бо у 70-х роках, коли їх консервували, були інші стандарти. Проте зараз вони змінилися. Розвинулися технології модифікованих бетонів, є кращі і надійніші технології глушіння свердловин. У світі це виправляють завдяки енергонезалежним постам.
Ми розробили сигналізацію геодинамічної небезпеки. Наприклад, поблизу нафтогазових об’єктів стається зсув. Тоді наш пост подає СМС про те, що є зсув, і, відповідно, у нас є п’ять рівнів градації. Відповідно до того, яка швидкість зсуву, вона перераховується в небезпеку і подається СМС: перший – низький рівень, п’ятий – високий”. Тоді терміново повинна виїхати аварійна бригада і перевірити, чи зсув щось не пошкодив, – розповідає керівник проєкту.
Щодо повторної консервації, то, як зауважують фахівці, є небезпека, коли розкривають свердловину. Любомир Побережний пояснює, що за час консервації міг нагромадитися тиск, тому може бути викид. Зараз найбільш обґрунтованим і дешевим способом попередження є моніторинг і спостереження за процесом.
Окрім того, науковці розробили методику індикації забруднення ґрунтів нафтопродуктами за зміною кольору і формою листків дерев.
Це означає, що можна не тільки розкопувати ґрунт і брати проби на різних глибинах, – каже Любомир Побережний. – Люди можуть побачити, що листя дерев жовтіє або форма стає неприродною. Опитавши людей, за індикацією дерев ми можемо скласти схему, де є пошкоджені дерева, а тоді вже брати ґрунтові проби і визначати причину пошкоджень.
Також науковці проводять аналіз можливого радіуса обстрілу різними типами снарядів у зоні бойових дій на Сході України.
Через обмеження в доступі до території бойових дій, прямі дослідження є дуже обмежені, – говорить Любомир Побережний. – Знаючи глибину залягання трубопроводу, у наших військових колег є дані про глибину ураження від різного типу боєприпасів, і, зіставивши глибину закладання трубопроводу і бойовим ураженням боєприпасів, ми можемо спрогнозувати, чи є ризик важких аварій.
Поки що на реальному газопроводі фахівці випробовували методику поглиблення газопроводу без зупинки перекачування газу на підприємствах “Прикарпаттрансгазу”. Усі показники, які запланували науковці, підтверджені.
Плануємо восени клопотати перед військово-цивільною адміністрацією про заглиблення ділянок трубопроводу, які найбільше страждають при обстрілах з окупованої території. Даних про те, які ділянки є найбільш постраждалими, ми ще не маємо. Це заплановано на червень-липень цього року, – додав Любомир Побережний.
Сума проєкту “Підвищення рівня екологічної безпеки процесів видобування та транспортування енергетичних вуглеводнів», який виграв грант від Національного фонду досліджень України, становить майже чотири мільйони гривень для виконання наукових досліджень.
